Luke 9

І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.

convocatis autem duodecim apostolis dedit illis virtutem et potestatem super omnia daemonia et ut languores curarent

І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

et misit illos praedicare regnum Dei et sanare infirmos

І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.

et ait ad illos nihil tuleritis in via neque virgam neque peram neque panem neque pecuniam neque duas tunicas habeatis

І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.

et in quamcumque domum intraveritis ibi manete et inde ne exeatis

А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.

et quicumque non receperint vos exeuntes de civitate illa etiam pulverem pedum vestrorum excutite in testimonium supra illos

І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.

egressi autem circumibant per castella evangelizantes et curantes ubique

А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,

audivit autem Herodes tetrarcha omnia quae fiebant ab eo et haesitabat eo quod diceretur

а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.

a quibusdam quia Iohannes surrexit a mortuis a quibusdam vero quia Helias apparuit ab aliis autem quia propheta unus de antiquis surrexit

Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.

et ait Herodes Iohannem ego decollavi quis autem est iste de quo audio ego talia et quaerebat videre eum

А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.

et reversi apostoli narraverunt illi quaecumque fecerunt et adsumptis illis secessit seorsum in locum desertum qui est Bethsaida

А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.

quod cum cognovissent turbae secutae sunt illum et excepit illos et loquebatur illis de regno Dei et eos qui cura indigebant sanabat

А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!

dies autem coeperat declinare et accedentes duodecim dixerunt illi dimitte turbas ut euntes in castella villasque quae circa sunt devertant et inveniant escas quia hic in loco deserto sumus

А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.

ait autem ad illos vos date illis manducare at illi dixerunt non sunt nobis plus quam quinque panes et duo pisces nisi forte nos eamus et emamus in omnem hanc turbam escas

Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.

erant autem fere viri quinque milia ait autem ad discipulos suos facite illos discumbere per convivia quinquagenos

І зробили отак, і всіх їх розсадили.

et ita fecerunt et discumbere fecerunt omnes

І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.

acceptis autem quinque panibus et duobus piscibus respexit in caelum et benedixit illis et fregit et distribuit discipulis suis ut ponerent ante turbas

І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

et manducaverunt omnes et saturati sunt et sublatum est quod superfuit illis fragmentorum cofini duodecim

І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?

et factum est cum solus esset orans erant cum illo et discipuli et interrogavit illos dicens quem me dicunt esse turbae

Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.

at illi responderunt et dixerunt Iohannem Baptistam alii autem Heliam alii quia propheta unus de prioribus surrexit

А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!

dixit autem illis vos autem quem me esse dicitis respondens Simon Petrus dixit Christum Dei

Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.

at ille increpans illos praecepit ne cui dicerent hoc

І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

dicens quia oportet Filium hominis multa pati et reprobari a senioribus et principibus sacerdotum et scribis et occidi et tertia die resurgere

А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.

dicebat autem ad omnes si quis vult post me venire abneget se ipsum et tollat crucem suam cotidie et sequatur me

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.

qui enim voluerit animam suam salvam facere perdet illam nam qui perdiderit animam suam propter me salvam faciet illam

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

quid enim proficit homo si lucretur universum mundum se autem ipsum perdat et detrimentum sui faciat

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.

nam qui me erubuerit et meos sermones hunc Filius hominis erubescet cum venerit in maiestate sua et Patris et sanctorum angelorum

Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.

dico autem vobis vere sunt aliqui hic stantes qui non gustabunt mortem donec videant regnum Dei

І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.

factum est autem post haec verba fere dies octo et adsumpsit Petrum et Iohannem et Iacobum et ascendit in montem ut oraret

І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.

et factum est dum oraret species vultus eius altera et vestitus eius albus refulgens

І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,

et ecce duo viri loquebantur cum illo erant autem Moses et Helias

що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.

visi in maiestate et dicebant excessum eius quem conpleturus erat in Hierusalem

А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.

Petrus vero et qui cum illo gravati erant somno et evigilantes viderunt maiestatem eius et duos viros qui stabant cum illo

І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...

et factum est cum discederent ab illo ait Petrus ad Iesum praeceptor bonum est nos hic esse et faciamus tria tabernacula unum tibi et unum Mosi et unum Heliae nesciens quid diceret

А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.

haec autem illo loquente facta est nubes et obumbravit eos et timuerunt intrantibus illis in nubem

І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

et vox facta est de nube dicens hic est Filius meus electus ipsum audite

А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.

et dum fieret vox inventus est Iesus solus et ipsi tacuerunt et nemini dixerunt in illis diebus quicquam ex his quae viderant

А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.

factum est autem in sequenti die descendentibus illis de monte occurrit illi turba multa

І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!

et ecce vir de turba exclamavit dicens magister obsecro te respice in filium meum quia unicus est mihi

А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.

et ecce spiritus adprehendit illum et subito clamat et elidit et dissipat eum cum spuma et vix discedit dilanians eum

І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.

et rogavi discipulos tuos ut eicerent illum et non potuerunt

А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!

respondens autem Iesus dixit o generatio infidelis et perversa usquequo ero apud vos et patiar vos adduc huc filium tuum

А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.

et cum accederet elisit illum daemonium et dissipavit

І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:

et increpavit Iesus spiritum inmundum et sanavit puerum et reddidit illum patri eius

Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...

stupebant autem omnes in magnitudine Dei omnibusque mirantibus in omnibus quae faciebat dixit ad discipulos suos ponite vos in cordibus vestris sermones istos Filius enim hominis futurum est ut tradatur in manus hominum

Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.

at illi ignorabant verbum istud et erat velatum ante eos ut non sentirent illud et timebant interrogare eum de hoc verbo

І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

intravit autem cogitatio in eos quis eorum maior esset

А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.

at Iesus videns cogitationes cordis illorum adprehendens puerum statuit eum secus se

І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!

et ait illis quicumque susceperit puerum istum in nomine meo me recipit et quicumque me recipit recipit eum qui me misit nam qui minor est inter omnes vos hic maior est

А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.

respondens autem Iohannes dixit praeceptor vidimus quendam in nomine tuo eicientem daemonia et prohibuimus eum quia non sequitur nobiscum

Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

et ait ad illum Iesus nolite prohibere qui enim non est adversum vos pro vobis est

І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

factum est autem dum conplerentur dies adsumptionis eius et ipse faciem suam firmavit ut iret Hierusalem

І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

et misit nuntios ante conspectum suum et euntes intraverunt in civitatem Samaritanorum ut pararent illi

А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

et non receperunt eum quia facies eius erat euntis Hierusalem

Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

cum vidissent autem discipuli eius Iacobus et Iohannes dixerunt Domine vis dicimus ut ignis descendat de caelo et consumat illos

А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

et conversus increpavit illos

Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

et abierunt in aliud castellum

І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

factum est autem ambulantibus illis in via dixit quidam ad illum sequar te quocumque ieris

Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

et ait illi Iesus vulpes foveas habent et volucres caeli nidos Filius autem hominis non habet ubi caput reclinet

І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

ait autem ad alterum sequere me ille autem dixit Domine permitte mihi primum ire sepelire patrem meum

Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

dixitque ei Iesus sine ut mortui sepeliant mortuos suos tu autem vade adnuntia regnum Dei

А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

et ait alter sequar te Domine sed primum permitte mihi renuntiare his qui domi sunt

Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

ait ad illum Iesus nemo mittens manum suam in aratrum et aspiciens retro aptus est regno Dei