Acts 5

А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

vir autem quidam nomine Ananias cum Saffira uxore sua vendidit agrum

та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

et fraudavit de pretio agri conscia uxore sua et adferens partem quandam ad pedes apostolorum posuit

І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

dixit autem Petrus Anania cur temptavit Satanas cor tuum mentiri te Spiritui Sancto et fraudare de pretio agri

Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

nonne manens tibi manebat et venundatum in tua erat potestate quare posuisti in corde tuo hanc rem non es mentitus hominibus sed Deo

Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

audiens autem Ananias haec verba cecidit et exspiravit et factus est timor magnus in omnes qui audierant

Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

surgentes autem iuvenes amoverunt eum et efferentes sepelierunt

І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

factum est autem quasi horarum trium spatium et uxor ipsius nesciens quod factum fuerat introiit

І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

respondit autem ei Petrus dic mihi si tanti agrum vendidistis at illa dixit etiam tanti

До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

Petrus autem ad eam quid utique convenit vobis temptare Spiritum Domini ecce pedes eorum qui sepelierunt virum tuum ad ostium et efferent te

І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

confestim cecidit ante pedes eius et exspiravit intrantes autem iuvenes invenerunt illam mortuam et extulerunt et sepelierunt ad virum suum

І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

et factus est timor magnus in universa ecclesia et in omnes qui audierunt haec

А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.

per manus autem apostolorum fiebant signa et prodigia multa in plebe et erant unianimiter omnes in porticu Salomonis

А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

ceterorum autem nemo audebat coniungere se illis sed magnificabat eos populus

І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

magis autem augebatur credentium in Domino multitudo virorum ac mulierum

так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

ita ut in plateas eicerent infirmos et ponerent in lectulis et grabattis ut veniente Petro saltim umbra illius obumbraret quemquam eorum

І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

concurrebat autem et multitudo vicinarum civitatum Hierusalem adferentes aegros et vexatos ab spiritibus inmundis qui curabantur omnes

А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

exsurgens autem princeps sacerdotum et omnes qui cum illo erant quae est heresis Sadducaeorum repleti sunt zelo

і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

et iniecerunt manus in apostolos et posuerunt illos in custodia publica

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

angelus autem Domini per noctem aperiens ianuas carceris et educens eos dixit

Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

ite et stantes loquimini in templo plebi omnia verba vitae huius

Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

qui cum audissent intraverunt diluculo in templum et docebant adveniens autem princeps sacerdotum et qui cum eo erant convocaverunt concilium et omnes seniores filiorum Israhel et miserunt in carcerem ut adducerentur

А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

cum venissent autem ministri et aperto carcere non invenissent illos reversi nuntiaverunt

говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

dicentes carcerem quidem invenimus clausum cum omni diligentia et custodes stantes ad ianuas aperientes autem neminem intus invenimus

Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

ut audierunt autem hos sermones magistratus templi et principes sacerdotum ambigebant de illis quidnam fieret

Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

adveniens autem quidam nuntiavit eis quia ecce viri quos posuistis in carcere sunt in templo stantes et docentes populum

Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

tunc abiit magistratus cum ministris et adduxit illos sine vi timebant enim populum ne lapidarentur

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

et cum adduxissent illos statuerunt in concilio et interrogavit eos princeps sacerdotum

Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

dicens praecipiendo praecepimus vobis ne doceretis in nomine isto et ecce replestis Hierusalem doctrina vestra et vultis inducere super nos sanguinem hominis istius

Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

respondens autem Petrus et apostoli dixerunt oboedire oportet Deo magis quam hominibus

Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

Deus patrum nostrorum suscitavit Iesum quem vos interemistis suspendentes in ligno

Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

hunc Deus principem et salvatorem exaltavit dextera sua ad dandam paenitentiam Israhel et remissionem peccatorum

А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

et nos sumus testes horum verborum et Spiritus Sanctus quem dedit Deus omnibus oboedientibus sibi

Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

haec cum audissent dissecabantur et cogitabant interficere illos

І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

surgens autem quidam in concilio Pharisaeus nomine Gamalihel legis doctor honorabilis universae plebi iussit foras ad breve homines fieri

І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

dixitque ad illos viri israhelitae adtendite vobis super hominibus istis quid acturi sitis

Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

ante hos enim dies extitit Theodas dicens esse se aliquem cui consensit virorum numerus circiter quadringentorum qui occisus est et omnes quicumque credebant ei dissipati sunt et redactus est ad nihilum

Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

post hunc extitit Iudas Galilaeus in diebus professionis et avertit populum post se et ipse periit et omnes quotquot consenserunt ei dispersi sunt

І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

et nunc itaque dico vobis discedite ab hominibus istis et sinite illos quoniam si est ex hominibus consilium hoc aut opus dissolvetur

А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

si vero ex Deo est non poteritis dissolvere eos ne forte et Deo repugnare inveniamini consenserunt autem illi

І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

et convocantes apostolos caesis denuntiaverunt ne loquerentur in nomine Iesu et dimiserunt eos

А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

et illi quidem ibant gaudentes a conspectu concilii quoniam digni habiti sunt pro nomine Iesu contumeliam pati

І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.

omni autem die in templo et circa domos non cessabant docentes et evangelizantes Christum Iesum