Psalms 55

Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів.

Εις τον πρωτον μουσικον, επι Νεγινωθ Μασχιλ του Δαβιδ. Δος ακροασιν, Θεε, εις την προσευχην μου, και μη αποσυρθης απο της δεησεως μου.

Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!

Προσεξον εις εμε και εισακουσον μου λυπουμαι εν τη μελετη μου και ταραττομαι,

Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,

απο της φωνης του εχθρου, απο της καταθλιψεως του ασεβους διοτι ριπτουσιν επ εμε ανομιαν και μετ οργης με μισουσιν.

від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...

Η καρδια μου καταθλιβεται εντος μου, και φοβος θανατου επεσεν επ εμε.

Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,

Φοβος και τρομος ηλθεν επ εμε, και φρικη με εκαλυψε.

страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...

Και ειπα, Τις να μοι εδιδε πτερυγας ως περιστερας ηθελον πεταξει και αναπαυθη.

казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!

Ιδου, ηθελον απομακρυνθη φευγων, ηθελον διατριβει εν τη ερημω. Διαψαλμα.

Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.

Ηθελον ταχυνει την φυγην μου απο της ορμης του ανεμου, απο της θυελλης.

Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...

Καταποντισον αυτους, Κυριε διαιρεσον τας γλωσσας αυτων διοτι ειδον καταδυναστειαν και εριδα εν τη πολει.

Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,

Ημεραν και νυκτα περικυκλουσιν αυτην περι τα τειχη αυτης και ανομια και υβρις ειναι εν τω μεσω αυτης

вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,

πονηρια εν τω μεσω αυτης και απατη και δολος δεν λειπουσιν απο των πλατειων αυτης.

нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,

Επειδη δεν με ωνειδισεν εχθρος, το οποιον ηθελον υποφερει δεν ηγερθη επ εμε ο μισων με τοτε ηθελον κρυφθη απ αυτου

бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,

Αλλα συ, ανθρωπε ομοψυχε, οδηγε μου και γνωστε μου

але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,

οιτινες συνωμιλουμεν μετα γλυκυτητος, συνεπορευομεθα εις τον οικον του Θεου.

з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...

Ας ελθη θανατος επ αυτους ας καταβωσι ζωντες εις τον αδην διοτι μεταξυ αυτων, εν ταις κατοικιαις αυτων, ειναι κακιαι.

Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!

Εγω προς τον Θεον θελω κραζει, και ο Κυριος θελει με σωσει.

Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

Εσπερας και πρωι και μεσημβριαν θελω παρακαλει και φωναζει και θελει ακουσει της φωνης μου.

увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!

Θελει λυτρωσει εν ειρηνη την ψυχην μου απο της μαχης της κατ εμου διοτι πολλοι ειναι εναντιον μου.

У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!

Ο Θεος, ο υπαρχων προ των αιωνων, θελει εισακουσει και θελει ταπεινωσει αυτους Διαψαλμα διοτι δεν μεταβαλλουσι τροπον ουδε φοβουνται τον Θεον.

Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,

Εκαστος εκτεινει τας χειρας αυτου επι τους ειρηνευοντας μετ αυτου αθετει την συνθηκην αυτου.

ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,

Το στομα αυτου ειναι απαλωτερον βουτυρου, αλλ εν τη καρδια αυτου ειναι πολεμος τα λογια αυτου ειναι μαλακωτερα ελαιου, πλην ειναι ξιφη γυμνα.

його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...

Επιρριψον επι τον Κυριον το φορτιον σου, και αυτος θελει σε ανακουφισει δεν θελει ποτε συγχωρησει να σαλευθη ο δικαιος.

Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!

Αλλα συ, Θεε, θελεις καταβιβασει αυτους εις φρεαρ απωλειας ανδρες αιματων και δολιοτητος δεν θελουσι φθασει εις το ημισυ των ημερων αυτων αλλ εγω θελω ελπιζει επι σε.