Proverbs 25

І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

Και αυται ειναι παροιμιαι του Σολομωντος, τας οποιας συνελεξαν οι ανθρωποι του Εζεκιου, βασιλεως του Ιουδα.

Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

Δοξα του Θεου ειναι να καλυπτη το πραγμα δοξα δε των βασιλεων να εξιχνιαζωσι το πραγμα.

Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

Ο ουρανος κατα το υψος και η γη κατα το βαθος και η καρδια των βασιλεων ειναι ανεξερευνητα.

Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

Αφαιρεσον την σκωριαν απο του αργυρου, και σκευος θελει εξελθει εις τον χρυσοχοον

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

αφαιρεσον τους ασεβεις απ εμπροσθεν του βασιλεως, και ο θρονος αυτου θελει στερεωθη εν δικαιοσυνη.

Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

Μη αλαζονευου εμπροσθεν του βασιλεως, και μη ιστασαι εν τω τοπω των μεγαλων

бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

Διοτι καλητερον να σοι ειπωσιν, Αναβα εδω, παρα να καταβιβασθης επι παρουσια του αρχοντος, τον οποιον ειδον οι οφθαλμοι σου.

Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

Μη εξελθης εις εριδα ταχεως μηποτε εν τω τελει απορησης τι να καμης, οταν ο πλησιον σου σε καταισχυνη.

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

Εκδικασον την δικην σου μετα του πλησιον σου και μη ανακαλυπτε το μυστικον αλλου

щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

Μηποτε ο ακουων σε ονειδιση και η καταισχυνη σου δεν εξαλειφθη.

Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

Λογος λαληθεις πρεποντως ειναι μηλα χρυσα εις ποικιλματα αργυρα.

Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

Ως ενωτιον χρυσουν και στολιδιον καθαρου χρυσιου, ειναι ο σοφος ο ελεγχων ωτιον υπηκοον.

Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

Ως το ψυχος της χιονος εν καιρω του θερισμου, ουτως ειναι ο πιστος πρεσβυς εις τους αποστελλοντας αυτον διοτι αναπαυει την ψυχην των κυριων αυτου.

Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

Ο καυχωμενος εις δωρον ψευδες ομοιαζει συννεφα και ανεμον χωρις βροχης.

Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

Δι υπομονης πειθεται ο ηγεμων και η γλυκεια γλωσσα συντριβει οστα.

Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

Ευρηκας μελι; φαγε οσον σοι ειναι αρκετον, μηποτε υπερεμπλησθης απ αυτου και εξεμεσης αυτο.

Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

Σπανιως βαλε τον ποδα σου εις τον οικον του πλησιον σου, μηποτε σε βαρυνθη και σε μισηση.

Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

Ο ανθρωπος, οστις μαρτυρει κατα του πλησιον αυτου μαρτυριαν ψευδη, ειναι ως ροπαλον και μαχαιρα και βελος οξυ.

Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

Πιστις προς απιστον εν ημερα συμφορας ειναι ως οδοντιον σεσηπος και πους εξηρθρωμενος.

Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

Ως ο εκδυομενος ιματιον εν ημερα ψυχους και το οξος επι νιτρον, ουτως ειναι ο ψαλλων ασματα εις λελυπημενην καρδιαν.

Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

Εαν πεινα ο εχθρος σου, δος εις αυτον αρτον να φαγη και εαν διψα, ποτισον αυτον υδωρ

бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

διοτι θελεις σωρευσει ανθρακας πυρος επι την κεφαλην αυτου, και ο Κυριος θελει σε ανταμειψει.

Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

Ο βορρας ανεμος εκδιωκει την βροχην το δε ωργισμενον προσωπον την υποψιθυριζουσαν γλωσσαν.

Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Καλητερον να κατοικη τις εν γωνια δωματος, παρα εν οικω ευρυχωρω μετα γυναικος φιλεριδος.

Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

Ως υδωρ ψυχρον εις ψυχην διψωσαν, ουτως ειναι αγγελιαι αγαθαι απο μακρυνης γης.

Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

Ο δικαιος σφαλλων εμπροσθεν του ασεβους ειναι ως πηγη θολερα και βρυσις διαφθαρεισα.

Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

Καθως δεν ειναι καλον να τρωγη τις πολυ μελι, ουτω δεν ειναι ενδοξον να ζητη την ιδιαν αυτου δοξαν.

Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.

Οστις δεν κρατει το πνευμα αυτου, ειναι ως πολις κατηδαφισμενη και ατειχιστος.