Mark 4

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Och han begynte åter undervisa vid sjön. Och där församlade sig en stor hop folk omkring honom. Därför steg han i en båt; och han satt i den ute på sjön, under det att allt folket stod på land utmed sjön.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Och han undervisade dem mycket i liknelser och sade till dem i sin undervisning:

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

»Hören! En såningsman gick ut för att så.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Då hände sig, när han sådde, att somt föll vid vägen, och fåglarna kommo och åto upp det.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Och somt föll på stengrund, där det icke hade mycket jord, och det kom strax upp, eftersom det icke hade djup jord;

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

men när solen hade gått upp, förbrändes det, och eftersom det icke hade någon rot, torkade det bort.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Och somt föll bland törnen, och törnena sköto upp och förkvävde det, så att det icke gav någon frukt.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Men somt föll i god jord, och det sköt upp och växte och gav frukt och bar trettiofalt och sextiofalt och hundrafalt.»

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Och han tillade: »Den som har öron till att höra, han höre.»

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

När han sedan hade dragit sig undan ifrån folket, frågade honom de tolv, och med dem de andra som följde honom, om liknelserna.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Då sade han till dem: »Åt eder är Guds rikes hemlighet given, men åt dem som stå utanför meddelas alltsammans i liknelser,

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

för att de 'med seende ögon skola se, och dock intet förnimma, och med hörande öron höra, och dock intet förstå, så att de icke omvända sig och undfå förlåtelse'.»

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Sedan sade han till dem: »Förstån I icke denna liknelse, huru skolen I då kunna fatta alla de andra liknelserna? --

Сіяч сіє слово.

Vad såningsmannen sår är ordet.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Och att säden såddes vid vägen, det är sagt om dem i vilka ordet väl bliver sått, men när de hava hört det, kommer strax Satan ock tager bort ordet som såddes i dem.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Sammalunda förhåller det sig med det som sås på stengrunden: det är sagt om dem, som när de få höra ordet, väl strax taga emot det med glädje,

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

men icke hava någon rot i sig, utan bliva beståndande allenast till en tid; när sedan bedrövelse eller förföljelse påkommer för ordets skull, då komma de strax på fall.

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Annorlunda förhåller det sig med det som sås bland törnena: det är sagt om dem som väl höra ordet,

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

men låta tidens omsorger och rikedomens bedrägliga lockelse, och begärelser efter andra ting, komma därin och förkväva ordet, så att det bliver utan frukt.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Men att det såddes i den goda jorden, det är sagt om dem som både höra ordet och taga emot det, och som bära frukt, trettiofalt och sextiofalt och hundrafalt.»

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Och han sade till dem: »Icke tager man väl fram ett ljus, för att det skall sättas under skäppan eller under bänken; man gör det ju, för att det skall sättas på ljusstaken.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Ty intet är fördolt, utom för att det skall bliva uppenbarat; ej heller har något blivit undangömt, utom för att det skall komma i dagen.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Om någon har öron till att höra, så höre han.»

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Och han sade till dem: »Akten på vad I hören. Med det mått som I mäten med skall ock mätas åt eder, och ännu mer skall bliva eder tilldelat.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Ty den som har, åt honom skall varda givet; men den som icke har, från honom skall tagas också det han har.»

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Och han sade: »Så är det med Guds rike, som när en man sår säd i jorden;

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

och han sover, och han vaknar, och nätter och dagar gå, och säden skjuter upp och växer i höjden, han vet själv icke huru.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Av sig själv bär jorden frukt, först strå och sedan ax, och omsider finnes fullbildat vete i axet.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

När så frukten är mogen, låter han strax lien gå, ty skördetiden är då inne.»

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Och han sade: »Vad skola vi likna Guds rike vid, eller med vilken liknelse skola vi framställa det?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Det är såsom ett senapskorn, som när det lägges ned i jorden, är minst av alla frön på jorden;

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

men sedan det är nedlagt, skjuter det upp och bliver störst bland alla kryddväxter och får så stora grenar, att himmelens fåglar kunna bygga sina nästen i dess skugga.»

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

I många sådana liknelser förkunnade han ordet för dem, efter deras förmåga att fatta det;

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

och utan liknelse talade han icke till dem. Men för sina lärjungar uttydde han allt, när de voro allena.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Samma dag, om aftonen, sade han till dem: »Låt oss fara över till andra stranden.»

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Så läto de folket gå och togo honom med i båten, där han redan förut var; och jämväl andra båtar följde med honom.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Då kom en häftig stormvind, och vågorna slogo in i båten, så att båten redan begynte fyllas.

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Men han själv låg i bakstammen och sov, lutad mot huvudgärden. Då väckte de honom och sade till honom: »Mästare, frågar du icke efter att vi förgås?»

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

När han så hade vaknat, näpste han vinden och sade till sjön: »Tig, var stilla.» Och vinden lade sig, och det blev alldeles lugnt.

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Därefter sade han till dem: »Varför rädens I? Haven I ännu ingen tro?»

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Och de hade blivit mycket häpna och sade till varandra: »Vem är då denne, eftersom både vinden och sjön äro honom lydiga?»