Job 37

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Słuchajcie z pilnością grzmienia głosu jego, i dźwięku który wychodzi z ust jego.

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Pod wszystkiem niebem prosto go wypuszcza, a światłość jego po wszystkich kończynach ziemi.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Za nią wnet huczy dźwiękiem, grzmi głosem zacności swojej, i nie odkłada innych rzeczy, gdy bywa słyszany głos jego.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Dziwnie Bóg grzmi głosem swoim; sprawuje rzeczy tak wielkie, że ich rozumieć nie możemy.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Bo mówi do śniegu: Padaj na ziemię; także i do deszczu wolnego, i do deszczu gwałtownego.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Rękę wszystkich ludzi zawiera, aby nikt z ludzi nie doglądał roboty swojej.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

Tedy zwierz wchodzi do jaskini, a w jamach swoich zostaje.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Wicher z skrytych miejsc wychodzi, a zima z wiatrów północnych.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Tchnieniem swojem Bóg czyni lód, tak iż się szerokość wód ściska.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Także dla pokropienia ziemi obciąża obłok, i rozpędza chmurę światłem swojem.

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

A ten się obraca w koło według rady jego, aby czynił wszystko, co Bóg rozkaże, na oblicze okręgu ziemskiego.

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

A czyni to Bóg, że się stawia bądź na skaranie, bądź dla pożytku ziemi swojej, bądź dla jakiej dobroczynności.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Słuchajże tego pilnie, Ijobie! zastanów się, a uważaj dziwne sprawy Boże.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Izali wiesz, kiedy co Bóg stanowi o tych rzeczach? albo gdy ma rozjaśnić światło obłoku swego?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Izali wiesz, co za waga obłoków? Izali wiesz cuda Doskonałego we wszelakiej umiejętności?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Wieszże, jako cię szaty twoje ogrzewają, gdy ucisza ziemię od południa?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Izażeś z nim rozpościerał niebiosa, które są trwałe, a zwierciadłu odlewanemu podobne?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Ukażże nam, co mu mamy powiedzieć; bo nie możemy sporządzić słów dla ciemności.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Izali mu kto odniesie to, cobym mówił? I owszem, gdyby to kto przedłożył, byłby pewnie pożarty.

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Wszak teraz nie mogą ludzie patrzyć i na światło, gdy jest jasne na obłokach, gdy wiatr przechodzi, i przeczyszcza je.

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Od północy jako złoto przychodzi, ale w Bogu straszniejsza jest chwała.

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

Wszechmogący jest, doścignąć go nie możemy; wielki w mocy, wszakże sądem i ostrą sprawiedliwością ludzi nie trapi.

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

Przetoż boją się go ludzie; nie ma względu na żadnego, by też był i najmędrszy.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.