Psalms 147

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

Lov Herren! For det er godt å lovsynge vår Gud, det er liflig, lovsang sømmer sig.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

Herren bygger Jerusalem, de bortdrevne av Israel samler han.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

Han helbreder dem som har et sønderknust hjerte, og forbinder deres smertefulle sår.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Han fastsetter stjernenes tall, han gir dem alle navn.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Vår Herre er stor og rik på kraft; på hans forstand er det intet mål.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Herren holder de saktmodige oppe, bøier de ugudelige ned til jorden.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

Svar Herren med takksigelse, lovsyng vår Gud til citar,

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

ham som dekker himmelen med skyer, som lager regn for jorden, som lar gress spire frem på fjellene!

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Han gir feet dets føde, ravneungene som roper.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

Han har ikke lyst til hestens styrke, han har ikke behag i mannens ben.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Herren har behag i dem som frykter ham, som venter på hans miskunnhet.

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

Pris Herren, Jerusalem, lov din Gud, Sion!

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

For han har gjort dine portstenger faste, han har velsignet dine barn i dig.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Han er den som gir dine grenser fred, metter dig med den beste hvete.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Han er den som sender sin tale til jorden; såre hastig løper hans ord.

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

Han er den som gir sne som ull, strør ut rim som aske.

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Han kaster sin is ut som småstykker; hvem kan stå for hans kulde?

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Han sender sitt ord og smelter dem; han lar sin vind blåse, da rinner vannene.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

Han kunngjorde Jakob sitt ord, Israel sine bud og sine lover;

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

så har han ikke gjort mot noget hedningefolk, og lover kjenner de ikke. Halleluja!