Mark 4

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Og han begynte atter å lære ved sjøen, og meget folk samlet sig om ham, så han gikk ut i en båt og satt i den ute på sjøen, og alt folket var på land ved sjøen.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Og han lærte dem meget i lignelser, og sa til dem idet han lærte:

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Hør! Se, en såmann gikk ut for å så,

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

og det skjedde da han sådde, da falt noget ved veien; og fuglene kom og åt det op.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Og noget falt på stengrunn, hvor det ikke hadde meget jord; og det kom snart op, fordi det ikke hadde dyp jord,

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

og da solen gikk op, blev det avsvidd, og da det ikke hadde rot, visnet det.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Og noget falt blandt torner; og tornene skjøt op og kvalte det, og det bar ikke frukt.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Og noget falt i god jord; og det bar frukt som vokste og blev stor, og det bar inntil tretti fold og seksti fold og hundre fold.

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Og han sa til dem: Den som har ører å høre med, han høre!

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Og da han var blitt alene, spurte de tolv og de andre som var med ham, om lignelsene.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Og han sa til dem: Eder er Guds rikes hemmelighet gitt, men til hine som er utenfor, sies det alt sammen i lignelser,

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

forat de skal se og se og ikke skjelne, og høre og høre og ikke forstå, forat de ikke skal omvende sig og få forlatelse.

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Og han sa til dem: Forstår I ikke denne lignelse? Hvorledes skal I da skjønne alle lignelsene?

Сіяч сіє слово.

Såmannen sår ordet.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Men de ved veien er de som ordet blir sådd i, og når de har hørt det, kommer straks Satan og tar bort ordet som er sådd i dem.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Og på samme måte de som såes på stengrunn; det er de som straks tar imot ordet med glede når de får høre det,

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

og de har ikke rot i sig, men holder bare ut til en tid; blir det så trengsel eller forfølgelse for ordets skyld, da tar de straks anstøt.

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Og andre igjen er de som såes blandt torner; det er de som hører ordet,

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

og verdens bekymringer og rikdommens forførelse og attrå efter de andre ting kommer inn og kveler ordet, og det blir uten frukt.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Og dette er de som er sådd i den gode jord: de som hører ordet og tar imot det og bærer frukt, tretti fold og seksti fold og hundre fold.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Og han sa til dem: Kommer vel lyset inn for å settes under en skjeppe eller under en seng? Kommer det ikke for å settes i staken?

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

For intet er skjult uten at det skal åpenbares, heller ikke blir noget dulgt uten for å komme for dagen.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Om nogen har ører å høre med, han høre!

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Og han sa til dem: Akt på hvad I hører! Med det samme mål som I måler med, skal eder måles igjen, og enn mere skal gis eder.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For den som har, ham skal gis, og den som ikke har, fra ham skal endog tas det han har.

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Og han sa: Med Guds rike er det således som når et menneske kaster sæden i jorden

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

og sover og står op, natt og dag, og sæden spirer frem og blir høi, uten at han selv vet av det.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Av sig selv bærer jorden grøde: først strå, så aks, så fullt korn i akset.

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

Men når grøden er moden, sender han straks sigden ut, fordi høsten er forhånden.

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Og han sa: Hvad skal vi ligne Guds rike med, eller hvad lignelse skal vi bruke om det?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Det er likesom sennepskornet, som er mindre enn alt annet frø på jorden når det såes i jorden;

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

og når det er sådd, vokser det op og blir større enn alle maturter og skyter store grener, så at himmelens fugler kan bygge rede under dets skygge.

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

Og i mange sådanne lignelser talte han ordet til dem, så meget som de kunde høre,

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

og uten lignelse talte han ikke til dem; men i enrum utla han alt sammen for sine disipler.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Og samme dag, da det var blitt aften, sa han til dem: La oss fare over til hin side!

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Og de lot folket fare, og tok ham med sig i båten som han var; men også andre båter var i følge med ham.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Og det kom en sterk stormvind, og bølgene slo inn i båten, så at den holdt på å fylles.

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Og han lå og sov bak i båten på en hodepute; og de vekket ham og sa til ham: Mester! bryr du dig ikke om at vi går under?

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Og han stod op og truet vinden, og til sjøen sa han: Ti, vær stille! Og vinden la sig, og det blev blikkstille.

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Og han sa til dem: Hvorfor er I så redde? Hvorledes kan I være så vantro?

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Og de blev storlig forferdet, og sa til hverandre: Hvad er dette for en, som både vinden og sjøen er lydige?