Mark 8

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples unto him, and saith unto them,

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

And if I send them away fasting to their own houses, they will faint by the way: for divers of them came from far.

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

And his disciples answered him, From whence can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

And he asked them, How many loaves have ye? And they said, Seven.

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and brake, and gave to his disciples to set before them; and they did set them before the people.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

So they did eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets.

А їдців було тисяч з чотири!

And they that had eaten were about four thousand: and he sent them away.

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

And straightway he entered into a ship with his disciples, and came into the parts of Dalmanutha.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

And the Pharisees came forth, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, tempting him.

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

And he sighed deeply in his spirit, and saith, Why doth this generation seek after a sign? verily I say unto you, There shall no sign be given unto this generation.

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

And he left them, and entering into the ship again departed to the other side.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Now the disciples had forgotten to take bread, neither had they in the ship with them more than one loaf.

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

And when Jesus knew it, he saith unto them, Why reason ye, because ye have no bread? perceive ye not yet, neither understand? have ye your heart yet hardened?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

Having eyes, see ye not? and having ears, hear ye not? and do ye not remember?

коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

When I brake the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments took ye up? They say unto him, Twelve.

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

And when the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took ye up? And they said, Seven.

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

And he said unto them, How is it that ye do not understand?

І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

And he cometh to Bethsaida; and they bring a blind man unto him, and besought him to touch him.

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

And he took the blind man by the hand, and led him out of the town; and when he had spit on his eyes, and put his hands upon him, he asked him if he saw ought.

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

And he looked up, and said, I see men as trees, walking.

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

After that he put his hands again upon his eyes, and made him look up: and he was restored, and saw every man clearly.

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

And he sent him away to his house, saying, Neither go into the town, nor tell it to any in the town.

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Cæsarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying unto them, Whom do men say that I am?

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

And they answered, John the Baptist: but some say, Elias; and others, One of the prophets.

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

And he saith unto them, But whom say ye that I am? And Peter answereth and saith unto him, Thou art the Christ.

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

And he charged them that they should tell no man of him.

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders, and of the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.

І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

And he spake that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get thee behind me, Satan: for thou savourest not the things that be of God, but the things that be of men.

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

And when he had called the people unto him with his disciples also, he said unto them, Whosoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

For whosoever will save his life shall lose it; but whosoever shall lose his life for my sake and the gospel's, the same shall save it.

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

Or what shall a man give in exchange for his soul?

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Whosoever therefore shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation; of him also shall the Son of man be ashamed, when he cometh in the glory of his Father with the holy angels.