Luke 9

І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.

Then he called his twelve disciples together, and gave them power and authority over all devils, and to cure diseases.

І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.

And he sent them to preach the kingdom of God, and to heal the sick.

І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.

And he said unto them, Take nothing for your journey, neither staves, nor scrip, neither bread, neither money; neither have two coats apiece.

І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.

And whatsoever house ye enter into, there abide, and thence depart.

А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.

And whosoever will not receive you, when ye go out of that city, shake off the very dust from your feet for a testimony against them.

І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.

And they departed, and went through the towns, preaching the gospel, and healing every where.

А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,

Now Herod the tetrarch heard of all that was done by him: and he was perplexed, because that it was said of some, that John was risen from the dead;

а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.

And of some, that Elias had appeared; and of others, that one of the old prophets was risen again.

Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.

And Herod said, John have I beheaded: but who is this, of whom I hear such things? And he desired to see him.

А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.

And the apostles, when they were returned, told him all that they had done. And he took them, and went aside privately into a desert place belonging to the city called Bethsaida.

А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.

And the people, when they knew it, followed him: and he received them, and spake unto them of the kingdom of God, and healed them that had need of healing.

А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!

And when the day began to wear away, then came the twelve, and said unto him, Send the multitude away, that they may go into the towns and country round about, and lodge, and get victuals: for we are here in a desert place.

А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.

But he said unto them, Give ye them to eat. And they said, We have no more but five loaves and two fishes; except we should go and buy meat for all this people.

Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.

For they were about five thousand men. And he said to his disciples, Make them sit down by fifties in a company.

І зробили отак, і всіх їх розсадили.

And they did so, and made them all sit down.

І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.

Then he took the five loaves and the two fishes, and looking up to heaven, he blessed them, and brake, and gave to the disciples to set before the multitude.

І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...

And they did eat, and were all filled: and there was taken up of fragments that remained to them twelve baskets.

І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?

And it came to pass, as he was alone praying, his disciples were with him: and he asked them, saying, Whom say the people that I am?

Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.

They answering said, John the Baptist; but some say, Elias; and others say, that one of the old prophets is risen again.

А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!

He said unto them, But whom say ye that I am? Peter answering said, The Christ of God.

Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.

And he straitly charged them, and commanded them to tell no man that thing;

І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!

Saying, The Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders and chief priests and scribes, and be slain, and be raised the third day.

А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.

And he said to them all, If any man will come after me, let him deny himself, and take up his cross daily, and follow me.

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.

For whosoever will save his life shall lose it: but whosoever will lose his life for my sake, the same shall save it.

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?

For what is a man advantaged, if he gain the whole world, and lose himself, or be cast away?

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.

For whosoever shall be ashamed of me and of my words, of him shall the Son of man be ashamed, when he shall come in his own glory, and in his Father's, and of the holy angels.

Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.

But I tell you of a truth, there be some standing here, which shall not taste of death, till they see the kingdom of God.

І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.

And it came to pass about an eight days after these sayings, he took Peter and John and James, and went up into a mountain to pray.

І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.

And as he prayed, the fashion of his countenance was altered, and his raiment was white and glistering.

І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,

And, behold, there talked with him two men, which were Moses and Elias:

що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.

Who appeared in glory, and spake of his decease which he should accomplish at Jerusalem.

А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.

But Peter and they that were with him were heavy with sleep: and when they were awake, they saw his glory, and the two men that stood with him.

І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...

And it came to pass, as they departed from him, Peter said unto Jesus, Master, it is good for us to be here: and let us make three tabernacles; one for thee, and one for Moses, and one for Elias: not knowing what he said.

А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.

While he thus spake, there came a cloud, and overshadowed them: and they feared as they entered into the cloud.

І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

And there came a voice out of the cloud, saying, This is my beloved Son: hear him.

А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.

And when the voice was past, Jesus was found alone. And they kept it close, and told no man in those days any of those things which they had seen.

А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.

And it came to pass, that on the next day, when they were come down from the hill, much people met him.

І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!

And, behold, a man of the company cried out, saying, Master, I beseech thee, look upon my son: for he is mine only child.

А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.

And, lo, a spirit taketh him, and he suddenly crieth out; and it teareth him that he foameth again, and bruising him hardly departeth from him.

І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.

And I besought thy disciples to cast him out; and they could not.

А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!

And Jesus answering said, O faithless and perverse generation, how long shall I be with you, and suffer you? Bring thy son hither.

А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.

And as he was yet a coming, the devil threw him down, and tare him. And Jesus rebuked the unclean spirit, and healed the child, and delivered him again to his father.

І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:

And they were all amazed at the mighty power of God. But while they wondered every one at all things which Jesus did, he said unto his disciples,

Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...

Let these sayings sink down into your ears: for the Son of man shall be delivered into the hands of men.

Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.

But they understood not this saying, and it was hid from them, that they perceived it not: and they feared to ask him of that saying.

І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

Then there arose a reasoning among them, which of them should be greatest.

А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.

And Jesus, perceiving the thought of their heart, took a child, and set him by him,

І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!

And said unto them, Whosoever shall receive this child in my name receiveth me: and whosoever shall receive me receiveth him that sent me: for he that is least among you all, the same shall be great.

А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.

And John answered and said, Master, we saw one casting out devils in thy name; and we forbad him, because he followeth not with us.

Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!

And Jesus said unto him, Forbid him not: for he that is not against us is for us.

І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.

And it came to pass, when the time was come that he should be received up, he stedfastly set his face to go to Jerusalem,

І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.

And sent messengers before his face: and they went, and entered into a village of the Samaritans, to make ready for him.

А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.

And they did not receive him, because his face was as though he would go to Jerusalem.

Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.

And when his disciples James and John saw this, they said, Lord, wilt thou that we command fire to come down from heaven, and consume them, even as Elias did?

А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.

But he turned, and rebuked them, and said, Ye know not what manner of spirit ye are of.

Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.

For the Son of man is not come to destroy men's lives, but to save them. And they went to another village.

І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.

And it came to pass, that, as they went in the way, a certain man said unto him, Lord, I will follow thee whithersoever thou goest.

Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!

And Jesus said unto him, Foxes have holes, and birds of the air have nests; but the Son of man hath not where to lay his head.

І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.

And he said unto another, Follow me. But he said, Lord, suffer me first to go and bury my father.

Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.

Jesus said unto him, Let the dead bury their dead: but go thou and preach the kingdom of God.

А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.

And another also said, Lord, I will follow thee; but let me first go bid them farewell, which are at home at my house.

Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

And Jesus said unto him, No man, having put his hand to the plough, and looking back, is fit for the kingdom of God.