Luke 10

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

After these things the Lord appointed other seventy also, and sent them two and two before his face into every city and place, whither he himself would come.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Therefore said he unto them, The harvest truly is great, but the labourers are few: pray ye therefore the Lord of the harvest, that he would send forth labourers into his harvest.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Go your ways: behold, I send you forth as lambs among wolves.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Carry neither purse, nor scrip, nor shoes: and salute no man by the way.

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

And into whatsoever house ye enter, first say, Peace be to this house.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

And if the son of peace be there, your peace shall rest upon it: if not, it shall turn to you again.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

And in the same house remain, eating and drinking such things as they give: for the labourer is worthy of his hire. Go not from house to house.

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

And into whatsoever city ye enter, and they receive you, eat such things as are set before you:

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

And heal the sick that are therein, and say unto them, The kingdom of God is come nigh unto you.

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

But into whatsoever city ye enter, and they receive you not, go your ways out into the streets of the same, and say,

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Even the very dust of your city, which cleaveth on us, we do wipe off against you: notwithstanding be ye sure of this, that the kingdom of God is come nigh unto you.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

But I say unto you, that it shall be more tolerable in that day for Sodom, than for that city.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Woe unto thee, Chorazin! woe unto thee, Bethsaida! for if the mighty works had been done in Tyre and Sidon, which have been done in you, they had a great while ago repented, sitting in sackcloth and ashes.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgment, than for you.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

And thou, Capernaum, which art exalted to heaven, shalt be thrust down to hell.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

He that heareth you heareth me; and he that despiseth you despiseth me; and he that despiseth me despiseth him that sent me.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

And the seventy returned again with joy, saying, Lord, even the devils are subject unto us through thy name.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

And he said unto them, I beheld Satan as lightning fall from heaven.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Behold, I give unto you power to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy: and nothing shall by any means hurt you.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Notwithstanding in this rejoice not, that the spirits are subject unto you; but rather rejoice, because your names are written in heaven.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

In that hour Jesus rejoiced in spirit, and said, I thank thee, O Father, Lord of heaven and earth, that thou hast hid these things from the wise and prudent, and hast revealed them unto babes: even so, Father; for so it seemed good in thy sight.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

All things are delivered to me of my Father: and no man knoweth who the Son is, but the Father; and who the Father is, but the Son, and he to whom the Son will reveal him.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

And he turned him unto his disciples, and said privately, Blessed are the eyes which see the things that ye see:

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

For I tell you, that many prophets and kings have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them.

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

And, behold, a certain lawyer stood up, and tempted him, saying, Master, what shall I do to inherit eternal life?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

He said unto him, What is written in the law? how readest thou?

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

And he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thy mind; and thy neighbour as thyself.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

And he said unto him, Thou hast answered right: this do, and thou shalt live.

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

But he, willing to justify himself, said unto Jesus, And who is my neighbour?

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

And Jesus answering said, A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among thieves, which stripped him of his raiment, and wounded him, and departed, leaving him half dead.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

And by chance there came down a certain priest that way: and when he saw him, he passed by on the other side.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

And likewise a Levite, when he was at the place, came and looked on him, and passed by on the other side.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

But a certain Samaritan, as he journeyed, came where he was: and when he saw him, he had compassion on him,

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

And went to him, and bound up his wounds, pouring in oil and wine, and set him on his own beast, and brought him to an inn, and took care of him.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

And on the morrow when he departed, he took out two pence, and gave them to the host, and said unto him, Take care of him; and whatsoever thou spendest more, when I come again, I will repay thee.

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Which now of these three, thinkest thou, was neighbour unto him that fell among the thieves?

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

And he said, He that shewed mercy on him. Then said Jesus unto him, Go, and do thou likewise.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Now it came to pass, as they went, that he entered into a certain village: and a certain woman named Martha received him into her house.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

And she had a sister called Mary, which also sat at Jesus' feet, and heard his word.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

But Martha was cumbered about much serving, and came to him, and said, Lord, dost thou not care that my sister hath left me to serve alone? bid her therefore that she help me.

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

And Jesus answered and said unto her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things:

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

But one thing is needful: and Mary hath chosen that good part, which shall not be taken away from her.