Job 8

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Allora Bildad di Suach rispose e disse:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

"Fino a quando terrai tu questi discorsi e saran le parole della tua bocca come un vento impetuoso?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Iddio perverte egli il giudizio? L’Onnipotente perverte egli la giustizia?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Se i tuoi figliuoli han peccato contro lui, egli li ha dati in balìa del loro misfatto;

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

ma tu, se ricorri a Dio e implori grazia dall’Onnipotente,

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

se proprio sei puro e integro, certo egli sorgerà in tuo favore, e restaurerà la dimora della tua giustizia.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Così sarà stato piccolo il tuo principio, ma la tua fine sarà grande oltre modo.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Interroga le passate generazioni, rifletti sull’esperienza de’ padri;

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

giacché noi siam d’ieri e non sappiamo nulla; i nostri giorni sulla terra non son che un’ombra;

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

ma quelli certo t’insegneranno, ti parleranno, e dal loro cuore trarranno discorsi.

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Può il papiro crescere ove non c’è limo? Il giunco viene egli su senz’acqua?

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Mentre son verdi ancora, e senza che li si tagli, prima di tutte l’erbe, seccano.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Tale la sorte di tutti quei che dimenticano Dio, e la speranza dell’empio perirà.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

La sua baldanza è troncata, la sua fiducia e come una tela di ragno.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Egli s’appoggia alla sua casa, ma essa non regge; vi s’aggrappa, ma quella non sta salda.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Egli verdeggia al sole, e i suoi rami si protendono sul suo giardino;

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

le sue radici s’intrecciano sul mucchio delle macerie, penetra fra le pietre della casa.

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Ma divelto che sia dal suo luogo, questo lo rinnega e gli dice: "Non ti ho mai veduto!"

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Ecco il gaudio che gli procura la sua condotta! E dalla polvere altri dopo lui germoglieranno.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

No, Iddio non rigetta l’uomo integro, ne porge aiuto a quelli che fanno il male.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Egli renderà ancora il sorriso alla tua bocca, e sulle tue labbra metterà canti d’esultanza.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Quelli che t’odiano saran coperti di vergogna, e la tenda degli empi sparirà".