Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Monda pedig nékik példázatot is arról, hogy mindig imádkozni kell, és meg nem restülni;

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

Mondván: Volt egy bíró egy városban, a ki Istent nem félt és embert nem becsült.

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Volt pedig abban a városban egy özvegyasszony, és elméne ahhoz, mondván: Állj bosszút értem az én ellenségemen.

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Az pedig nem akará egy ideig; de azután monda ő magában: Jól lehet Istent nem félek és embert nem becsülök;

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

Mindazáltal mivelhogy nékem terhemre van ez az özvegyasszony, megszabadítom őt, hogy szüntelen reám járván, ne gyötörjön engem.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Monda pedig az Úr: Halljátok, mit mond e hamis bíró!

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Hát az Isten nem áll-é bosszút az ő választottaiért, kik ő hozzá kiáltanak éjjel és nappal, ha hosszútűrő is irántuk?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Mondom néktek, hogy bosszút áll értök hamar. Mindazáltal az embernek Fia mikor eljő, avagy talál-é hitet e földön?

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Némelyeknek pedig, kik elbizakodtak magukban, hogy ők igazak, és a többieket semmibe sem vették, ezt a példázatot is mondá:

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Két ember méne fel a templomba imádkozni; az egyik farizeus, és a másik vámszedő.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

A farizeus megállván, ily módon imádkozék magában: Isten! hálákat adok néked, hogy nem vagyok olyan, mint egyéb emberek, ragadozók, hamisak, paráznák, vagy mint ím e vámszedő is.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Bőjtölök kétszer egy héten; dézsmát adok mindenből, a mit szerzek.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

A vámszedő pedig távol állván, még szemeit sem akarja vala az égre emelni, hanem veri vala mellét, mondván: Isten, légy irgalmas nékem bűnösnek!

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Mondom néktek, ez megigazulva méne alá az ő házához, inkább hogynem amaz: mert valaki felmagasztalja magát, megaláztatik; és a ki megalázza magát, felmagasztaltatik.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Vivének pedig hozzá kis gyermekeket is, hogy illesse azokat; mikor pedig a tanítványok ezt látták, megdorgálák azokat.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

De Jézus magához híván őket, monda: Engedjétek, hogy a kis gyermekek én hozzám jőjjenek, és ne tiltsátok el őket; mert ilyeneké az Istennek országa.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Bizony mondom néktek: A ki nem úgy fogadja az Isten országát, mint gyermek, semmiképen nem megy be abba.

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

És megkérdé őt egy főember, mondván: Jó Mester, mit cselekedjem, hogy az örökéletet elnyerhessem?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Monda pedig néki Jézus: Miért mondasz engem jónak? Nincs senki jó, csak egy, az Isten.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

A parancsolatokat tudod: Ne paráználkodjál; ne ölj; ne lopj; hamis tanubizonyságot ne tégy; tiszteld atyádat és anyádat.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Az pedig monda: Mindezeket ifjúságomtól fogva megtartottam.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Jézus ezeket hallván, monda néki: Még egy fogyatkozás van benned: Add el mindenedet, a mid van, és oszd el a szegényeknek, és kincsed lesz mennyországban; és jer, kövess engem.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Az pedig ezeket hallván, igen megszomorodék; mert igen gazdag vala.

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

És mikor látta Jézus, hogy az igen megszomorodék, monda: Mily nehezen mennek be az Isten országába, a kiknek gazdagságuk van!

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Mert könnyebb a tevének a tű fokán átmenni, hogynem a gazdagnak az Isten országába bejutni.

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

A kik pedig ezt hallották, mondának: Ki idvezülhet tehát?

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Ő pedig monda: A mi embereknél lehetetlen, lehetséges az Istennél.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

És monda Péter: Ímé mi mindent elhagytunk, és követtünk téged!

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Ő pedig monda nékik: Bizony mondom néktek, hogy senki sincs, a ki elhagyta házát, vagy szüleit, vagy testvéreit, vagy feleségét, vagy gyermekeit az Isten országáért,

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

A ki sokszorta többet ne kapna ebben az időben, a jövendő világon pedig örök életet.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

És maga mellé vévén a tizenkettőt, monda nékik: Ímé felmegyünk Jeruzsálembe, és beteljesedik minden az embernek Fián, a mit a próféták megírtak.

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

Mert a pogányok kezébe adatik, és megcsúfoltatik, és meggyaláztatik, és megköpdöstetik;

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

És megostorozván, megölik őt; és harmadnapon feltámad.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Ők pedig ezekből semmit nem értének; és a beszéd ő előlük el vala rejtve, és nem fogták fel a mondottakat.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Lőn pedig, mikor Jerikhóhoz közeledett, egy vak ül vala az út mellett koldulván.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

És mikor hallotta a mellette elmenő sokaságot, tudakozódék, mi dolog az?

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Megmondák pedig néki, hogy a Názáretbeli Jézus megy el arra.

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

És kiálta, mondván: Jézus, Dávidnak Fia, könyörülj rajtam!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

A kik pedig elől mentek, dorgálák őt, hogy hallgasson; de ő annál inkább kiálta: Dávidnak Fia, könyörülj rajtam!

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

És Jézus megállván, parancsolá, hogy vigyék azt hozzá; és mikor közel ért, megkérdé őt,

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Mondván: Mit akarsz, hogy cselekedjem veled? Az pedig monda: Uram, hogy az én szemem világa megjőjjön.

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

És Jézus monda néki: Láss, a te hited téged megtartott.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

És azonnal megjöve annak szeme világa, és követé őt, dicsőítvén az Istent az egész sokaság pedig *ezt* látván, dicsőséget ada az Istennek.