Job 8

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Akkor felele a sukhi Bildád, és monda:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Meddig szólasz még efféléket, és lesz a te szádnak beszéde sebes szél?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Elforgatja-é Isten az ítéletet, avagy a Mindenható elforgatja-é az igazságot?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Ha a te fiaid vétkeztek ellene, úgy az ő gonoszságuk miatt vetette el őket.

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

De ha te az Istent buzgón keresed, és a Mindenhatóhoz *bocsánatért* könyörögsz;

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Ha tiszta és becsületes vagy, akkor legott felserken éretted, és békességessé teszi a te igazságodnak hajlékát.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

És ha előbbi állapotod szegényes volt, ez utáni állapotod boldog lesz nagyon.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Mert kérdezd meg csak az azelőtti nemzedéket, és készülj csak fel az ő atyáikról való tudakozódásra!

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Mert mi csak tegnapiak vagyunk és semmit nem tudunk, mert a mi napjaink csak árnyék e földön.

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Nem tanítanak-é meg azok téged? Nem mondják-é meg néked, és nem beszélik-é meg szívök szerint néked?!

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Felnövekedik-é a káka mocsár nélkül, felnyúlik-é a sás víz nélkül?

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Még gyenge korában, ha fel nem szakasztják is, minden fűnél elébb elszárad.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Ilyenek az ösvényeik mindazoknak, a kik Istenről elfeledkeznek, és a képmutatónak reménysége *is *elvész.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Mivel szétfoszol bizakodása, és bizodalma olyan lesz, mint a pókháló.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Házára támaszkodik, és nem áll meg; kapaszkodik belé, és nem marad meg.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Bő nedvességű ez a napfényen *is,* és ágazata túlnő a kertjén.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Gyökerei átfonódnak a kőhalmon; átfúródnak a szikla-rétegen.

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Ámha kiirtják helyéről, megtagadja ez őt: Nem láttalak!

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Ímé ez az ő pályájának öröme! És más hajt ki a porból.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Ímé az Isten nem veti meg az ártatlant, de a gonoszoknak sem ád előmenetelt.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Még betölti szádat nevetéssel, és ajakidat vigassággal.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Gyűlölőid szégyenbe öltöznek, és a gonoszok sátora megsemmisül.