John 12

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

וששת ימים לפני חג הפסח בא ישוע לבית היני מקום לעזר אשר העיר אתו מעם המתים׃

І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

ויעשו לו שם משתה בערב ומרתא משרתת ולעזר היה אחד מן המסבים אתו׃

А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!

ותקח מרים מרקחת נרד זך ויקר מאד לטרא אחת משקלה ותמשח בה את רגלי ישוע ותנגב את רגליו בשערותיה והבית ימלא ריח המרקחת׃

І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:

ויאמר אחד מתלמידיו הוא יהודה בן שמעון איש קריות העתיד למסרו׃

Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?

מדוע לא נמכרה המרקחת בשלש מאות דינר ונתן לעניים׃

А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.

והוא לא דבר את זאת מחמלתו על העניים כי אם גנב היה וכיס הכסף אתו וישא כל אשר ישימו בו׃

І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...

ויאמר ישוע הניחה לה ליום קבורתי צפנה זאת׃

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!

כי העניים תמיד המה עמכם ואני אינני תמיד עמכם׃

А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

וישמעו עם רב ביהודה כי שם הוא ויבאו לא בעבור ישוע לבדו כי אם לראות גם את לעזר אשר העירו מעם המתים׃

А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

וראשי הכהנים התיעצו להרג גם את לעזר׃

бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.

כי בגללו באו שמה רבים מן היהודים ויאמינו בישוע׃

А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,

ויהי ממחרת כשמוע המון רב אשר באו לחג החג כי יבא ישוע ירושלים׃

то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!

ויקחו בידם כפות תמרים ויצאו לקראתו ויריעו לאמר הושע נא ברוך הבא בשם יהוה מלך ישראל׃

Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:

וימצא ישוע עיר אחד וירכב עליו כאשר כתוב׃

Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!

אל תיראי בת ציון הנה מלכך יבוא לך רכב על עיר בן אתנות׃

А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.

וכל זאת לא הבינו תלמידיו בראשונה אך אחרי אשר נתפאר ישוע זכרו כי כן כתוב עליו וכי זאת עשו לו׃

Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.

ויעידו העם אשר היו אצלו בקראו אל לעזר לצאת מן הקבר ויער אתו מעם המתים׃

Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.

על זאת גם המון העם יצא לקראתו על שמעם כי עשה האות הזה׃

Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!

והפרושים דברו איש את אחיו לאמר הראיתם כי הועיל לא תועילו מאומה הנה כל העולם נמשך אחריו׃

А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.

ובתוך העלים להשתחות בחג היו אנשים יונים׃

І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.

ויקרבו אל פילפוס איש בית צידה אשר בארץ הגליל וישאלו ממנו לאמר אדני לראות את ישוע חפצנו׃

Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.

ויבא פילפוס ויגד זאת אל אנדרי ואנדרי ופילפוס הגידו אל ישוע׃

Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.

ויען אותם ישוע ויאמר באה השעה שיפאר בן האדם׃

Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.

אמן אמן אני אמר לכם אם לא יפל גרגר החטא אל תוך האדמה ומת ישאר לבדו וכאשר מת יעשה פרי הרבה׃

Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.

האהב את נפשו יאבדנה והשנא את נפשו בעולם הזה ינצרה לחיי נצח׃

Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.

החפץ לשרתני ילך אחרי ובאשר אהיה שם יהיה גם משרתי ואיש אשר ישרתני אתו יכבד אבי׃

Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...

עתה נבהלה נפשי ומה אמר הושיעני אבי מן השעה הזאת אך על כן באתי אל השעה הזאת׃

Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!

אבי פאר את שמך ותצא בת קול מן השמים גם פארתי וגם אוסיף לפאר׃

А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!

והעם העמדים שמה כשמעם אמרו רעם נשמע ואחרים אמרו מלאך דבר אתו׃

Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.

ויען ישוע ויאמר לא למעני היה הקול הזה כי אם למענכם׃

Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.

עתה משפט בא על העולם הזה עתה ישלך שר העולם הזה חוצה׃

І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.

ואני בהנשאי מעל הארץ אמשך כלם אלי׃

А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.

וזאת דבר לרמוז אי זה מות הוא עתיד למות׃

А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?

ויענו אתו העם ויאמרו הנה שמענו בתורה כי המשיח יכון לעולם ואיך אמרת כי בן האדם צריך להנשא ומי בן האדם הלזה׃

І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...

ויאמר אליהם ישוע אך למצער יהיה האור עמכם התהלכו בעוד לכם האור פן ישופכם חשך וההלך בחשך לא ידע אנה הוא הלך׃

Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.

בעוד לכם האור האמינו באור למען תהיו בני האור את הדברים האלה דבר ישוע וילך לו ויסתר מפניהם׃

І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,

רבים האתות אשר עשה לעיניהם ובכל זאת לא האמינו בו׃

щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?

למלאת דבר ישעיהו הנביא אשר אמר יהוה מי האמין לשמעתנו וזרוע יהוה על מי נגלתה׃

Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:

על כן לא יכלו להאמין כי עוד אמר ישעיהו׃

Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!

השע עיניהם והשמין לבבם פן יראו בעיניהם ולבבם יבין ושבו ורפאתי להם׃

Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.

כזאת דבר ישעיהו בראותו את תפארתו וינבא עליו׃

Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.

אולם רבים אף מן השרים האמינו בו אך בגלל הפרושים לא הודו למען אשר לא ינדו׃

Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.

כי אהבו כבוד אנשים יותר מכבוד האלהים׃

А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.

ויקרא ישוע ויאמר המאמין בי לא בי הוא מאמין כי אם בשלח אתי׃

А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.

והראה אתי את אשר שלחני הוא ראה׃

Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.

אני באתי לאור אל העולם למען כל אשר יאמין בי לא ישב בחשך׃

Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.

והשמע את דברי ולא ישמרם אני לא אשפט אתו כי לא באתי לשפט את העולם כי אם להושיע את העולם׃

Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!

ואיש אשר יבזני ולא יקח אמרי יש אחד אשר ידין אתו הדבר אשר דברתי הוא ידין אתו ביום האחרון׃

Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.

כי אני לא מלבי דברתי כי אם אבי השלח אתי הוא צוני את אשר אמר ואת אשר אדבר׃

І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.

ואני ידעתי כי מצותו חיי עולם לכן כל אשר אדבר כאשר אמר אלי אבי כן אני מדבר׃