Acts 4

А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

ויהי בדברם אל העם ויקומו עליהם הכהנים ונגיד בית המקדש והצדוקים׃

обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

כי חרה להם על אשר למדו את העם והגידו בישוע את תחית המתים׃

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

וישלחו בהם את ידיהם וישימום במשמר עד למחר כי כבר בא הערב׃

І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

ורבים מהשמעים את הדבר האמינו ויהי מספר האנשים כחמשת אלפים׃

І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

ויהי ממחרת ויקהלו שריהם ראשיהם וזקניהם וסופריהם ירושלים׃

і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

וחנן הכהן הגדול וקיפא ויוחנן ואלכסנדרוס וכל אשר ממשפחת הכהן הגדול׃

І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

ויעמידו אתם בתוך וישאלום באי זה כח ובאי זה שם עשיתם זאת׃

Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

וימלא פטרוס רוח הקדש ויאמר אליהם אתם ראשי העם וזקני ישראל׃

Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

אם אנחנו נחקרים היום על הטובה אשר עשינו לאיש חולה ושאלתם במה זה נושע׃

нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

יודע לכלכם ולכל עם ישראל כי בשם ישוע המשיח הנצרי אשר צלבתם אותו ואשר האלהים הקימו מן המתים כי בשמו עמד זה לפניכם בריא׃

Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

והוא האבן אשר מאסתם אתם הבונים ותהי לראש פנה׃

І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

ואין הישועה באחר ואין תחת השמים שם אחר הנתן לבני אדם אשר בו נושע׃

А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

ויהי כאשר ראו את בטחון לב של פטרוס ויוחנן והבינו כי הדיוטים ולא בעלי חכמה המה ויתמהו עליהם ויכירום כי התהלכו עם ישוע׃

Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

ובראותם את האיש הנרפא עמד אצלם לא מצאו לדבר נגדם דבר׃

І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

ויצוו אתם לצאת חוצה מן הסנהדרין ויתיעצו יחדו׃

говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

ויאמרו מה נעשה לאנשים האלה הנה אות גלוי נעשה על ידיהם וגם מפרסם לכל ישבי ירושלים ולא נוכל לכחש בו׃

Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

אך למען לא ירבה הדבר בעם ויפרץ נזהירה אתם בגערה לבלתי דבר עוד לכל אדם בשם הזה׃

І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

ויקראו אתם ויצוום אשר לא ידברו דבר ולא ילמדו בשם ישוע׃

І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

ויענו פטרוס ויוחנן ויאמרו אליהם הנכון הוא לפני האלהים שמע לכם יתר משמע לאלהים שפטו אתם׃

Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

כי לא נוכל אנחנו לחדל מדבר את אשר ראינו ושמענו׃

А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

ויוסיפו לגער בם ויפטרו אתם באשר לא מצאו דבר לענוש אתם מפני העם כי כלם מהללים את האלהים על הנעשה׃

Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

כי בן ארבעים שנה ומעלה היה האיש ההוא אשר נעשה עמו אות הרפואה הזאת׃

Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

ואחרי הפטרם באו אל אחיהם ויספרו להם את אשר אמרו אליהם הכהנים הגדולים והזקנים׃

Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

ויהי כאשר שמעו את זאת וישאו את קולם בלב אחד לאלהים ויאמרו אדני אתה האל העשה את השמים ואת הארץ ואת הים ואת כל אשר בם׃

Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

אשר אמרת בפי עבדך דוד למה רגשו גוים ולאמים יהגו ריק׃

Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

יתיצבו מלכי ארץ ורוזנים נוסדו יחד על יהוה ועל משיחו׃

Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

כי אמנם נוסדו הורדוס ופנטיוס פילטוס עם הגוים ולאמי ישראל על ישוע עבדך הקדוש אשר משחת׃

учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

לעשות את אשר ידך ועצתך מקדם גזרה להיות׃

І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

ועתה אדני ראה את גערתם ותן לעבדיך לדבר את דברך בכל בטחון לבם׃

коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

בנטתך את ידך למרפא ולתת אתות ומופתים בשם ישוע עבדך הקדוש׃

Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

ויהי כאשר התפללו וינע המקום אשר היו נקהלים שם וימלאו כלם רוח הקדש וידברו את דבר האלהים בבטחון לבב׃

А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

וקהל המאמינים היה להם לב אחד ונפש אחת ואין איש מהם אומר על אשר בידו לי הוא כי הכל היה להם בשתפות׃

І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

ובגבורה גדולה יעידו השליחים על תקומת האדון ישוע וחסד גדול נמשך לכלם׃

Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

כי לא היה בהם חסר דבר כי כל בעלי שדות ובתים מכרו אתם ויביאו את כסף מחירם׃

та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

וישימהו לרגלי השליחים ויתן לכל איש ואיש די מחסרו׃

Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

ויוסף אשר כנוהו השליחים בשם בר נבא פרושו בן הנחמה איש לוי אשר נולד בארץ כתים׃

мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

גם לו היה שדה וימכרהו ויבא את הכסף וישימהו לרגלי השליחים׃