Psalms 147

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

Kiittäkäät Herraa! sillä Jumalaamme kiittää on kallis asia: kiitos on suloinen ja kaunis.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

Herra rakentaa Jerusalemin, ja kokoo hajoitetut Israelilaiset.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

Hän parantaa murretut sydämet, ja sitoo heidän kipunsa.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Hän lukee tähdet, ja kutsuu heitä kaikkia nimeltänsä.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Suuri on meidän Herramme, ja suuri hänen voimansa, ja hänen viisautensa on määrätöin.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Herra ojentaa raadolliset, ja jumalattomat maahan paiskaa.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

Vuoroin veisatkaat Herralle kiitossanalla, ja veisatkaat meidän Herrallemme kanteleella;

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

Joka taivaan pilvillä peittää ja antaa sateen maan päälle; joka ruohot vuorilla kasvattaa;

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Joka eläimille antaa heidän ruokansa, ja kaarneen pojille, jotka häntä avuksensa huutavat.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

Ei hän mielisty hevosten väkevyyteen, eikä hänelle kelpaa miehen sääriluut.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Herralle kelpaavat ne, jotka häntä pelkäävät, ja jotka hänen laupiuteensa uskaltavat.

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

Ylistä, Jerusalem, Herraa: kiitä, Zion, sinun Jumalaas!

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

Sillä hän vahvistaa sinun porttis salvat, ja siunaa sinussa sinun lapses.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Hän saattaa rauhan sinun ääriis, ja ravitsee sinua parhailla nisuilla.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Hän lähettää puheensa maan päälle: hänen sanansa nopiasti juoksee.

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

Hän antaa lumen niinkuin villan; hän hajoittaa härmän niinkuin tuhan.

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Hän heittää rakeensa niinkuin palat; kuka hänen pakkasensa edessä kestää?

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Hän lähettää sanansa, ja sulaa ne; hän antaa tuulen puhaltaa, niin vedet juoksevat.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

Hän ilmoittaa Jakobille sanansa, ja Israelille säätynsä ja oikeutensa.

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

Ei hän niin tehnyt kaikille pakanoille; eikä he tiedä hänen oikeuttansa, Halleluja!