Psalms 88

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

Ho Eternulo, Dio de mia savo! Tage kaj nokte mi krias antaŭ Vi.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Mia preĝo venu antaŭ Vian vizaĝon; Klinu Vian orelon al mia ploro.

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Ĉar mia animo trosatiĝis de malbonoj Kaj mia vivo atingis Ŝeolon.

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Mi similiĝis al la forirantoj en la tombon; Mi fariĝis kiel viro sen fortoj,

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Etendita inter mortintoj; Kiel mortigitoj, kuŝantaj en la tombo, Kiujn Vi jam ne rememoras Kaj kiuj estas forigitaj for de Via mano.

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Vi metis min en la plej profundan foson, En mallumon, en abismon.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Pezas sur mi Via furiozo, Kaj per ĉiuj Viaj ondoj Vi min premas. Sela.

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Vi malproksimigis de mi miajn konatojn, Vi faris min abomenaĵo por ili; Mi estas enŝlosita, kaj mi ne povas eliri.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Mia okulo mallumiĝis de malĝojo; Mi vokas Vin, ho Eternulo, ĉiutage, Mi etendas al Vi miajn manojn.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Ĉu por mortintoj Vi faros miraklojn? Ĉu malvivuloj leviĝos kaj gloros Vin? Sela.

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Ĉu en la tombo estos rakontata Via boneco, Kaj fidindeco en la abismo?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Ĉu en la mallumo estos konataj Viaj mirakloj, Kaj Via justeco en la lando de forgeso?

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Sed mi vokas al Vi, ho Eternulo, Kaj matene mia preĝo Vin renkontas.

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Kial, ho Eternulo, Vi forpuŝas mian animon? Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon de mi?

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Mi estas mizera kaj senforta detempe de la juneco; Mi portas Viajn terurojn, mi konsumiĝas.

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Venis sur min Via furiozo, Viaj timigoj min dispremas.

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Ili ĉirkaŭas min, kiel akvo, ĉiutage; Ili tute min ĉirkaŭsieĝas.

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Vi malproksimigis de mi amanton kaj amikon; Miaj konatoj estas en mallumo.