Mark 8

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:

I de Dage da der atter var en stor Skare, og de intet havde at spise, kaldte han sine Disciple til sig og siger til dem:

Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.

"Jeg ynkes inderligt over Skaren; thi de have allerede tøvet hos mig i tre Dage og have intet at spise.

А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.

Og dersom jeg lader dem gå fastende hjem, ville de vansmægte på Vejen, og nogle af dem ere komne langvejsfra."

І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?

Og hans Disciple svarede ham: "Hvorfra skal nogen kunne mætte disse med Brød her i en Ørken?"

А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.

Og han spurgte dem: "Hvor mange Brød have I?" Og de sagde:"Syv."

Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.

Og han byder Skaren af sætte sig ned på Jorden; og han tog de syv Brød, takkede, brød, dem og gav sine Disciple dem, at de skulde lægge dem for; og de lagde dem for Skaren.

І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.

Og de havde nogle få Småfisk; og han velsignede dem og sagde, af også disse skulde lægges for.

І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...

Og de spiste og bleve mætte; og de opsamlede af tiloversblevne Stykker syv Kurve.

А їдців було тисяч з чотири!

Men de vare omtrent fire Tusinde; og han lod dem gå bort.

І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.

Og straks gik han om Bord i Skibet med sine Disciple og kom til Dalmanuthas Egne.

І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.

Og Farisæerne gik ud og begyndte at strides med ham og forlangte af ham et Tegn fra Himmelen for at friste ham.

А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!

Og han sukkede dybt i sin Ånd og siger: "Hvorfor forlanger denne Slægt et Tegn? Sandelig, siger jeg eder, der skal ikke gives denne Slægt noget Tegn!"

І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.

Og han forlod dem og gik atter om Bord og for over til hin Side.

І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.

Og de havde glemt at tage Brød med og havde kun eet Brød med sig i Skibet.

А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!

Og han bød dem og sagde: "Ser til, tager eder i Vare for Farisæernes Surdejg og Herodes's Surdejg!"

Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.

Og de tænkte med hverandre: "Det er, fordi vi ikke have Brød."

А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?

Og da han mærkede dette, siger han til dem: "Hvorfor tænke I på, at I ikke have Brød? Skønne I ikke endnu, og forstå I ikke? Er eders Hjerte forhærdet?

Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,

Have I Øjne og se ikke? Og have I Øren og høre ikke? Og komme I ikke i Hu?

коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.

Da jeg brød de fem Brød til de fem Tusinde, hvor mange Kurve fulde af Stykker toge I da op?" De sige til ham: "Tolv."

А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.

"Og da jeg brød de syv til de fire Tusinde, hvor mange Kurve fulde af Stykker toge I da op?" Og de sige til ham: "Syv."

І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...

Og han sagde til dem "Hvorledes forstå I da ikke?"

І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.

Og de komme til Bethsajda. Og man fører en blind til ham og beder ham om, at han vil røre ved ham.

І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.

Og han tog den blinde ved Hånden og førte ham uden for Landsbyen og spyttede på hans Øjne og lagde Hænderne på ham og spurgte ham, om han så noget.

І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...

Og han så op og sagde: "Jeg ser Menneskene; thi jeg ser noget ligesom Træer gå omkring."

Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!

Derefter lagde han atter Hænderne på hans Øjne, og han blev klarsynet og var helbredt og kunde se alle Ting tydeligt.

І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!

Og han sendte ham hjem og sagde: "Du må ikke gå ind i Landsbyen, ej heller sige det til nogen i Landsbyen."

Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?

Og Jesus og hans Disciple gik ud til Landsbyerne ved Kæsarea Filippi; og på Vejen spurgte han sine Disciple og sagde til dem: "Hvem sige Menneskene, at jeg er?"

Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.

Og de sagde til ham: "Johannes Døberen; og andre: Elias; men andre: en af Profeterne."

І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!

Og han spurgte dem: "Men I, hvem sige I, at jeg er?" Peter svarede og siger til ham: "Du er Kristus."

І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!

Og han bød dem strengt,at de ikke måtte sige nogen dette om ham.

І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.

Og han begyndte at lære dem, at Menneskesønnen skulde lide meget og forkastes af de Ældste og Ypperstepræsterne og de skriftkloge og ihjelslås og opstå efter tre Dage.

І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.

Og han talte dette frit ud. Og Peter tog ham til Side og begyndte at sætte ham i Rette.

А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!

Men han vendte sig og så på sine Disciple og irettesatte Peter og siger: "Vig bag mig, Satan! thi du sanser ikke, hvad Guds er, men hvad Menneskers er."

І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!

Og han kaldte Skaren tillige med sine Disciple til sig og sagde til dem: "Den, som vil følge efter mig, han fornægte sig selv og tage sit Kors op og følge mig!

Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.

Thi den, som vil frelse sit Liv, skal miste det; men den, som mister sit Liv for min og Evangeliets Skyld, han skal frelse det.

Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?

Thi hvad gavner det et Menneske at vinde den hele Verden og at bøde med sin Sjæl?

Або що назамін дасть людина за душу свою?

Thi hvad kunde et Menneske give til Vederlag for sin Sjæl?

Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.

Thi den, som skammer sig ved mig og mine Ord i denne utro og syndige Slægt, ved ham skal også Menneskesønnen skamme sig, når han kommer i sin Faders Herlighed med de hellige Engle."