Mark 4

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Og han begyndte atter at lære ved søen. Og en meget stor Skare samles om ham, så at han måtte gå om Bord og sætte sig i et Skib på Søen; og hele Skaren var på Land ved Søen.

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

Og han lærte dem meget i Lignelser og sagde til dem i sin Undervisning:

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

"Hører til: Se, en Sædemand gik ud at så.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Og det skete, idet han såede, at noget faldt ved Vejen, og Fuglene kom og åde det op.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

Og noget faldt på Stengrund, hvor det ikke havde megen Jord; og det voksede straks op, fordi det ikke havde dyb Jord.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

Og da Solen kom op, blev det svedet af, og fordi det ikke havde Rod, visnede det.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Og noget faldt iblandt Torne, og Tornene voksede op og kvalte det, og det bar ikke Frugt.

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Og noget faldt i god Jord og bar Frugt, som skød frem og voksede, og det bar tredive og tresindstyve og hundrede Fold."

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Og han sagde: "Den som har Øren at høre med, han høre!"

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Og da han blev ene, spurgte de, som vare om ham, tillige med de tolv ham om Lignelserne.

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

Og han sagde til dem: "Eder er Guds Riges Hemmelighed givet; men dem, som ere udenfor, meddeles alt ved Lignelser,

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

for at de, skønt seende, skulle se og ikke indse og, skønt hørende, skulle høre og ikke forstå, for at de ikke skulle omvende sig og få Forladelse "

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Og han siger til dem: "Fatte I ikke denne Lignelse? Hvorledes ville I da forstå alle de andre Lignelser?

Сіяч сіє слово.

Sædemanden sår Ordet.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Men de ved Vejen, det er dem, hvor Ordet bliver sået, og når de høre det, kommer straks Satan og borttager Ordet,som er sået i dem.

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

Og ligeledes de, som blive såede på Stengrunden, det er dem, som, når de høre Ordet, straks modtage det med Glæde;

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

og de have ikke Rod i sig, men holde kun ud til en Tid; derefter, når der kommer Trængsel eller forfølgelse for Ordets Skyld, forarges de straks.

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

Og andre ere de, som blive såede blandt Torne; det er dem, som have hørt Ordet

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

og denne Verdens Bekymringer og Rigdommens Forførelse og Begæringerne efter de andre Ting komme ind og kvæle Ordet, så det bliver uden Frugt.

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Og de, der bleve såede i god Jord, det er dem, som høre Ordet og modtage det og bære Frugt,tredive og tresindstyve og hundrede Fold."

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Og han sagde til dem: "Mon Lyset kommer ind for at sættes under Skæppen eller under, Bænken? Mon ikke for at sættes på Lysestagen?

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Thi ikke er noget skjult uden for at åbenbares; ej heller er det blevet lønligt uden for at komme for Lyset.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Dersom nogen har Øren at høre med, han høre!"

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Og han sagde til dem: "Agter på, hvad I høre! Med hvad Mål I måle, skal der tilmåles eder, og der skal gives eder end mere.

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Thi den, som har, ham skal der gives; og den, som ikke har, fra ham skal endog det tages, som han har."

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

Og han sagde: "Med Guds Rige er det således, som når en Mand har lagt Sæden i Jorden

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

og sover og står op Nat og Dag, og Sæden spirer og bliver høj, han ved ej selv hvorledes.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

Af sig selv bærer Jorden Frugt, først Strå, derefter Aks, derefter fuld Kærne i Akset;

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

men når Frugten er tjenlig, sender han straks Seglen ud; thi Høsten er for Hånden."

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Og han sagde: "Hvormed skulle vi ligne Guds Rige, eller under hvilken Lignelse skulle vi fremstille det?

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

Det er som et Sennepskorn, som, når det sås i Jorden, er mindre end alt andet Frø på Jorden,

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

og når det er sået, vokser det op og bliver større end alle Urterne og skyder store Grene, så at Himmelens Fugle kunne bygge Rede i dets Skygge."

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

Og i mange sådanne Lignelser talte han Ordet til dem, efter som de kunde fatte det.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Men uden Lignelse talte han ikke til dem; men i Enerum udlagde han det alt sammen for sine Disciple.

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Og på den Dag, da det var blevet Aften, siger han til dem: "Lader os fare over til hin Side!"

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Og de forlade Folkeskaren og tage ham med, som ham sad i Skibet; men der var også andre Skibe med ham.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Og der kommer en stærk Stormvind, og Bølgerne sloge ind i Skibet, så at Skibet allerede var ved at fyldes.

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

Og han var i Bagstavnen og sov på en Hovedpude, og de vække ham og sige til ham: "Mester! bryder du dig ikke om, at vi forgå?"

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Og han stod op og truede Vinden og sagde til Søen: "Ti, vær stille!" og Vinden lagde sig, og det blev ganske blikstille.

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Og han sagde til dem: "Hvorfor ere I så bange? Hvorfor have I ikke Tro?"

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Og de frygtede såre og sagde til hverandre: "Hvem er dog denne siden både Vinden og Søen ere ham lydige?"