Psalms 77

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

Přednímu kantoru z potomků Jedutunových, s Azafem, žalm.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

Hlas můj k Bohu, když volám, hlas můj k Bohu, aby ucha naklonil ke mně.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

V den ssoužení svého Pána hledal jsem, v noci ruce své rozprostíral jsem bez přestání, a nedala se potěšiti duše má.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Na Boha zpomínal jsem a kormoutil se, přemyšloval jsem, a úzkostmi svírán byl duch můj. Sélah.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Zdržoval jsi oči mé, aby bděly; potřín jsem byl, aniž jsem mluviti mohl.

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

I přicházeli mi na pamět dnové předešlí, a léta dávní.

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

Rozpomínal jsem se v noci na zpěvy své, v srdci svém přemyšloval jsem, a zpytoval to duch můj, pravě:

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Zdali na věky zažene Bůh? Nikdy-liž již více lásky neukáže?

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Zdali do konce přestane milosrdenství jeho? A konec vezme slovo od pokolení až do pokolení?

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

Zdali se zapomněl smilovávati Bůh silný? Zdaž zadržel v hněvě milosrdenství svá? Sélah.

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

I řekl jsem: Toť jest má smrt. Ale učiníť proměnu pravice Nejvyššího.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Rozpomínati se budu na skutky Hospodinovy, a připomínati sobě divné činy tvé, od starodávna.

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

A přemyšlovati o všelikém díle tvém, a o skutcích tvých mluviti.

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Bože, svatá jest cesta tvá. Kdo jest silný, veliký, jako Bůh?

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Ty jsi ten Bůh silný, jenž činíš divné věci; uvedl jsi v známost mezi národy sílu svou.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Vysvobodil jsi ramenem lid svůj, syny Jákobovy a Jozefovy. Sélah.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Vidělyť jsou tě vody, Bože, viděly tě vody, a zstrašily se; pohnuly se také i hlubiny.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Vydali povodně oblakové, vydala hřmot nebesa, ano i kameníčko tvé skákalo.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Vznělo hřímání tvé po obloze, blýskání osvěcovalo okršlek zemský, pohybovala se a třásla země.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.

Skrze moře byla cesta tvá, a stezky tvé skrze vody veliké, a však šlepějí tvých nebylo znáti. [ (Psalms 77:21) Vedl jsi jako stádo lid svůj skrze Mojžíše a Arona. ]