Proverbs 2

2:1

Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,

يَا ابْنِي، إِنْ قَبِلْتَ كَلاَمِي وَخَبَّأْتَ وَصَايَايَ عِنْدَكَ،

2:2

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,

حَتَّى تُمِيلَ أُذْنَكَ إِلَى الْحِكْمَةِ، وَتُعَطِّفَ قَلْبَكَ عَلَى الْفَهْمِ،

2:3

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

إِنْ دَعَوْتَ الْمَعْرِفَةَ، وَرَفَعْتَ صَوْتَكَ إِلَى الْفَهْمِ،

2:4

якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,

إِنْ طَلَبْتَهَا كَالْفِضَّةِ، وَبَحَثْتَ عَنْهَا كَالْكُنُوزِ،

2:5

тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,

فَحِينَئِذٍ تَفْهَمُ مَخَافَةَ الرَّبِّ، وَتَجِدُ مَعْرِفَةَ اللهِ.

2:6

бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!

لأَنَّ الرَّبَّ يُعْطِي حِكْمَةً. مِنْ فَمِهِ الْمَعْرِفَةُ وَالْفَهْمُ.

2:7

Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

يَذْخَرُ مَعُونَةً لِلْمُسْتَقِيمِينَ. هُوَ مِجَنٌّ لِلسَّالِكِينَ بِالْكَمَالِ،

2:8

щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!

لِنَصْرِ مَسَالِكِ الْحَقِّ وَحِفْظِ طَرِيقِ أَتْقِيَائِهِ.

2:9

Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,

حِينَئِذٍ تَفْهَمُ الْعَدْلَ وَالْحَقَّ وَالاسْتِقَامَةَ، كُلَّ سَبِيل صَالِحٍ.

2:10

бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!

إِذَا دَخَلَتِ الْحِكْمَةُ قَلْبَكَ، وَلَذَّتِ الْمَعْرِفَةُ لِنَفْسِكَ،

2:11

розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,

فَالْعَقْلُ يَحْفَظُكَ، وَالْفَهْمُ يَنْصُرُكَ،

2:12

щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,

لإِنْقَاذِكَ مِنْ طَرِيقِ الشِّرِّيرِ، وَمِنَ الإِنْسَانِ الْمُتَكَلِّمِ بِالأَكَاذِيبِ،

2:13

від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,

التَّارِكِينَ سُبُلَ الاسْتِقَامَةِ لِلسُّلُوكِ فِي مَسَالِكِ الظُّلْمَةِ،

2:14

що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,

الْفَرِحِينَ بِفَعْلِ السُّوءِ، الْمُبْتَهِجِينَ بِأَكَاذِيبِ الشَّرِّ،

2:15

що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,

الَّذِينَ طُرُقُهُمْ مُعْوَجَّةٌ، وَهُمْ مُلْتَوُونَ فِي سُبُلِهِمْ.

2:16

щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,

لإِنْقَاذِكَ مِنَ الْمَرْأَةِ الأَجْنَبِيَّةِ، مِنَ الْغَرِيبَةِ الْمُتَمَلِّقَةِ بِكَلاَمِهَا،

2:17

що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,

التَّارِكَةِ أَلِيفَ صِبَاهَا، وَالنَّاسِيَةِ عَهْدَ إِلهِهَا.

2:18

вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,

لأَنَّ بَيْتَهَا يَسُوخُ إِلَى الْمَوْتِ، وَسُبُلُهَا إِلَى الأَخِيلَةِ.

2:19

ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,

كُلُّ مَنْ دَخَلَ إِلَيْهَا لاَ يَؤُوبُ، وَلاَ يَبْلُغُونَ سُبُلَ الْحَيَاةِ.

2:20

щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!

حَتَّى تَسْلُكَ فِي طَرِيقِ الصَّالِحِينَ وَتَحْفَظَ سُبُلَ الصِّدِّيقِينَ.

2:21

Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,

لأَنَّ الْمُسْتَقِيمِينَ يَسْكُنُونَ الأَرْضَ، وَالْكَامِلِينَ يَبْقَوْنَ فِيهَا.

2:22

а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!

أَمَّا الأَشْرَارُ فَيَنْقَرِضُونَ مِنَ الأَرْضِ، وَالْغَادِرُونَ يُسْتَأْصَلُونَ مِنْهَا.