Mark 4

Och han begynte åter undervisa vid sjön. Och där församlade sig en stor hop folk omkring honom. Därför steg han i en båt; och han satt i den ute på sjön, under det att allt folket stod på land utmed sjön.

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

Och han undervisade dem mycket i liknelser och sade till dem i sin undervisning:

І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

»Hören! En såningsman gick ut för att så.

Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

Då hände sig, när han sådde, att somt föll vid vägen, och fåglarna kommo och åto upp det.

І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

Och somt föll på stengrund, där det icke hade mycket jord, och det kom strax upp, eftersom det icke hade djup jord;

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

men när solen hade gått upp, förbrändes det, och eftersom det icke hade någon rot, torkade det bort.

а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

Och somt föll bland törnen, och törnena sköto upp och förkvävde det, så att det icke gav någon frukt.

А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

Men somt föll i god jord, och det sköt upp och växte och gav frukt och bar trettiofalt och sextiofalt och hundrafalt.»

Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Och han tillade: »Den som har öron till att höra, han höre.»

І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

När han sedan hade dragit sig undan ifrån folket, frågade honom de tolv, och med dem de andra som följde honom, om liknelserna.

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

Då sade han till dem: »Åt eder är Guds rikes hemlighet given, men åt dem som stå utanför meddelas alltsammans i liknelser,

І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

för att de 'med seende ögon skola se, och dock intet förnimma, och med hörande öron höra, och dock intet förstå, så att de icke omvända sig och undfå förlåtelse'.»

щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

Sedan sade han till dem: »Förstån I icke denna liknelse, huru skolen I då kunna fatta alla de andra liknelserna? --

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

Vad såningsmannen sår är ordet.

Сіяч сіє слово.

Och att säden såddes vid vägen, det är sagt om dem i vilka ordet väl bliver sått, men när de hava hört det, kommer strax Satan ock tager bort ordet som såddes i dem.

А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

Sammalunda förhåller det sig med det som sås på stengrunden: det är sagt om dem, som när de få höra ordet, väl strax taga emot det med glädje,

Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

men icke hava någon rot i sig, utan bliva beståndande allenast till en tid; när sedan bedrövelse eller förföljelse påkommer för ordets skull, då komma de strax på fall.

та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

Annorlunda förhåller det sig med det som sås bland törnena: det är sagt om dem som väl höra ordet,

А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

men låta tidens omsorger och rikedomens bedrägliga lockelse, och begärelser efter andra ting, komma därin och förkväva ordet, så att det bliver utan frukt.

але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

Men att det såddes i den goda jorden, det är sagt om dem som både höra ordet och taga emot det, och som bära frukt, trettiofalt och sextiofalt och hundrafalt.»

А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Och han sade till dem: »Icke tager man väl fram ett ljus, för att det skall sättas under skäppan eller under bänken; man gör det ju, för att det skall sättas på ljusstaken.

І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?

Ty intet är fördolt, utom för att det skall bliva uppenbarat; ej heller har något blivit undangömt, utom för att det skall komma i dagen.

Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.

Om någon har öron till att höra, så höre han.»

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Och han sade till dem: »Akten på vad I hören. Med det mått som I mäten med skall ock mätas åt eder, och ännu mer skall bliva eder tilldelat.

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.

Ty den som har, åt honom skall varda givet; men den som icke har, från honom skall tagas också det han har.»

Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

Och han sade: »Så är det med Guds rike, som när en man sår säd i jorden;

І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,

och han sover, och han vaknar, och nätter och dagar gå, och säden skjuter upp och växer i höjden, han vet själv icke huru.

і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.

Av sig själv bär jorden frukt, först strå och sedan ax, och omsider finnes fullbildat vete i axet.

Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.

När så frukten är mogen, låter han strax lien gå, ty skördetiden är då inne.»

А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.

Och han sade: »Vad skola vi likna Guds rike vid, eller med vilken liknelse skola vi framställa det?

І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?

Det är såsom ett senapskorn, som när det lägges ned i jorden, är minst av alla frön på jorden;

Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.

men sedan det är nedlagt, skjuter det upp och bliver störst bland alla kryddväxter och får så stora grenar, att himmelens fåglar kunna bygga sina nästen i dess skugga.»

Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.

I många sådana liknelser förkunnade han ordet för dem, efter deras förmåga att fatta det;

І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.

och utan liknelse talade han icke till dem. Men för sina lärjungar uttydde han allt, när de voro allena.

І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Samma dag, om aftonen, sade han till dem: »Låt oss fara över till andra stranden.»

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.

Så läto de folket gå och togo honom med i båten, där han redan förut var; och jämväl andra båtar följde med honom.

І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.

Då kom en häftig stormvind, och vågorna slogo in i båten, så att båten redan begynte fyllas.

І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!

Men han själv låg i bakstammen och sov, lutad mot huvudgärden. Då väckte de honom och sade till honom: »Mästare, frågar du icke efter att vi förgås?»

А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...

När han så hade vaknat, näpste han vinden och sade till sjön: »Tig, var stilla.» Och vinden lade sig, och det blev alldeles lugnt.

Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...

Därefter sade han till dem: »Varför rädens I? Haven I ännu ingen tro?»

І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?

Och de hade blivit mycket häpna och sade till varandra: »Vem är då denne, eftersom både vinden och sjön äro honom lydiga?»

А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?