Job 8

Därefter tog Bildad från Sua till orda och sade:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

 Huru länge vill du hålla på med sådant tal  och låta din muns ord komma såsom en väldig storm?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

 Skulle väl Gud kunna kränka rätten?  Kan den Allsmäktige kränka rättfärdigheten?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

 Om dina barn hava syndat mot honom  och han gav dem i sina överträdelsers våld,

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

 så vet, att om du själv söker Gud  och beder till den Allsmäktige om misskund,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

 då, om du är ren och rättsinnig,  ja, då skall han vakna upp till din räddning  och upprätta din boning, så att du bor där i rättfärdighet;

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

 och så skall din första tid synas ringa,  då nu din sista tid har blivit så stor.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

 Ty fråga framfarna släkten,  och akta på vad fäderna hava utrönt

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

 -- vi själva äro ju från i går och veta intet,  en skugga äro våra dagar på jorden;

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

 men de skola undervisa dig och säga dig det,  ur sina hjärtan skola de hämta fram svar:

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

 »Icke kan röret växa högt, där marken ej är sank,  eller vassen skjuta i höjden, där vatten ej finnes?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

 Nej, bäst den står grön, ej mogen för skörd,  måste den då vissna, före allt annat gräs.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

 Så går det alla som förgäta Gud;  den gudlöses hopp måste varda om intet.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

 Ty hans tillförsikt visar sig bräcklig  och hans förtröstan lik spindelns väv.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

 Han förlitar sig på sitt hus, men det har intet bestånd;  han tryggar sig därvid, men det äger ingen fasthet.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

 Lik en frodig planta växer han i solens sken,  ut över lustgården sträcka sig hans skott;

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

 kring stenröset slingra sig hans rötter,  mellan stenarna bryter han sig fram.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

 Men när så Gud rycker bort honom från hans plats,  då förnekar den honom: 'Aldrig har jag sett dig.'

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

 Ja, så går det med hans levnads fröjd,  och ur mullen få andra växa upp.»

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

 Se, Gud föraktar icke den som är ostrafflig,  han håller ej heller de onda vid handen.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

 Så bida då, till dess han fyller din mun med löje  och dina läppar med jubel.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

 De som hata dig varda då höljda med skam,  och de ogudaktigas hyddor skola ej mer vara till.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!