Job 6

I odpowiedział Ijob, a rzekł:

А Йов відповів та й сказав:

O gdyby pilnie zważono narzekanie moje, a biedę moję pospołu na wagę włożono,

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Tedyby była cięższą nad piasek morski; przetoż mi słów niestaje.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Albowiem strzały Wszechmocnego tkwią we mnie, których jad wysuszył ducha mego, a strachy Boże walczą przeciwko mnie.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Izali osieł dziki ryczy nad trawą? albo wół izali ryczy nad paszą swoją?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

Izali może być jedzona rzecz niesmaczna bez soli? albo jestli jaki smak w białku jajowym?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Czego się przedtem nie chciała dotknąć dusza moja, to teraz jest boleścią ciała mego.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Bodajże się spełniła prośba moja! Niechże mi Bóg da, czego oczekuję!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Oby się Bogu podobało, żeby mię zniszczył, a żeby mię wyciął, rozpuściwszy rękę swoję!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Bo mam jeszcze pociechę swoję, (chociaż pałam w boleści, a Bóg mi nie folguje) żem nie taił słów Świętego.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Cóż jest za moc moja, abym potrwał? albo co za koniec mój, abym przedłużył żywota mego?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Izali moc kamienna moc moja? albo ciało moje miedziane?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Azaż obrony mojej niemasz przy mnie? azaż rozsądek oddalony odemnie?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Przeciwko temu, którego litość słabieje ku bliźniemu swemu, i który bojaźń Wszechmogącego opuścił?

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Bracia moi omylili mię jako potok; pominęli jako gwałtowne potoki,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Które bywają mętne od lodu, w których się śnieg ukrywa;

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Czasu którego topnieją, zaginą; a czasu gorącości niszczeją z miejsca swego.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Udawają się tam i sam z dróg swoich; rozciekają się po miejscach bezwodnych, i giną.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Podróżni ludzie z krainy Teman obaczyli je; a którzy szli do Seba, mieli w nich nadzieję.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Ale się zawstydzili, iż w nich ufali; a gdy tam przyszli, oszukali się.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Tak zaiste i wy, bywszy nie jesteście; widząc utrapienie moje, lękacie się.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Izalim mówił: Przynieście mi co, a z majętności waszej dajcie mi dary?

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

I wybawcie mię z rąk nieprzyjaciela, a z rąk okrutników odkupcie mię?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Nauczcież mię , a ja umilknę; a w czemem zbłądził pokażcie mi.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

O jakoż są mocne słowa prawdziwe! Ale cóż sprawi obwinienie wasze?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Izali słowa moje obwinić myślicie, a przewiewać mowy utrapionego?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

I na sierotę targacie się, i kopiecie doły pod przyjacielem swoim.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Przetoż przypatrzcie mi się teraz, a obaczycie, jeźli kłamię przed obliczem waszem.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Obaczcie się, proszę, a niech nie będzie w was nieprawość; obaczcie się, a poznacie, że jest sprawiedliwość moja przy mnie.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

A iż nie masz w języku mym nieprawości: i nie mamże znać utrapienia mego?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?