Job 37

A tale spettacolo il cuor mi trema e balza fuor del suo luogo.

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

Udite, udite il fragore della sua voce, il rombo che esce dalla sua bocca!

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

Egli lo lancia sotto tutti i cieli e il suo lampo guizza fino ai lembi della terra.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

Dopo il lampo, una voce rugge; egli tuona con la sua voce maestosa; e quando s’ode la voce, il fulmine non e già più nella sua mano.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Iddio tuona con la sua voce maravigliosamente; grandi cose egli fa che noi non intendiamo.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

Dice alla neve: "Cadi sulla terra!" lo dice al nembo della pioggia, al nembo delle piogge torrenziali.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

Rende inerte ogni mano d’uomo, onde tutti i mortali, che son opera sua, imparino a conoscerlo.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

Le bestie selvagge vanno nel covo, e stan ritirate entro le tane.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

Dai recessi del sud viene l’uragano, dagli aquiloni il freddo.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

Al soffio di Dio si forma il ghiaccio e si contrae la distesa dell’acque.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

Egli carica pure le nubi d’umidità, disperde lontano le nuvole che portano i suoi lampi

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

ed esse, da lui guidate, vanno vagando nei lor giri per eseguir quanto ei loro comanda sopra la faccia di tutta la terra;

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

e le manda o come flagello, o come beneficio alla sua terra, o come prova della sua bontà.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

Porgi l’orecchio a questo, o Giobbe; fermati, e considera le maraviglie di Dio!

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

Sai tu come Iddio le diriga e faccia guizzare il lampo dalle sue nubi?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

Conosci tu l’equilibrio delle nuvole, le maraviglie di colui la cui scienza è perfetta?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

Sai tu come mai gli abiti tuoi sono caldi quando la terra s’assopisce sotto il soffio dello scirocco?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

Puoi tu, come lui, distendere i cieli e farli solidi come uno specchio di metallo?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

Insegnaci tu che dirgli!… Nelle tenebre nostre, noi non abbiam parole.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

Gli si annunzierà forse ch’io voglio parlare? Ma chi mai può bramare d’essere inghiottito?

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

Nessuno può fissare il sole che sfolgora ne’ cieli quando v’è passato il vento a renderli tersi.

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

Dal settentrione viene l’oro; ma Dio è circondato da una maestà terribile;

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

l’Onnipotente noi non lo possiam scoprire. Egli è grande in forza, in equità, in perfetta giustizia; egli non opprime alcuno.

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

Perciò gli uomini lo temono; ei non degna d’uno sguardo chi si presume savio".

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.