Proverbs 2

يَا ابْنِي، إِنْ قَبِلْتَ كَلاَمِي وَخَبَّأْتَ وَصَايَايَ عِنْدَكَ،
Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
حَتَّى تُمِيلَ أُذْنَكَ إِلَى الْحِكْمَةِ، وَتُعَطِّفَ قَلْبَكَ عَلَى الْفَهْمِ،
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
إِنْ دَعَوْتَ الْمَعْرِفَةَ، وَرَفَعْتَ صَوْتَكَ إِلَى الْفَهْمِ،
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
إِنْ طَلَبْتَهَا كَالْفِضَّةِ، وَبَحَثْتَ عَنْهَا كَالْكُنُوزِ،
якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
فَحِينَئِذٍ تَفْهَمُ مَخَافَةَ الرَّبِّ، وَتَجِدُ مَعْرِفَةَ اللهِ.
тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
لأَنَّ الرَّبَّ يُعْطِي حِكْمَةً. مِنْ فَمِهِ الْمَعْرِفَةُ وَالْفَهْمُ.
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
يَذْخَرُ مَعُونَةً لِلْمُسْتَقِيمِينَ. هُوَ مِجَنٌّ لِلسَّالِكِينَ بِالْكَمَالِ،
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
لِنَصْرِ مَسَالِكِ الْحَقِّ وَحِفْظِ طَرِيقِ أَتْقِيَائِهِ.
щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
حِينَئِذٍ تَفْهَمُ الْعَدْلَ وَالْحَقَّ وَالاسْتِقَامَةَ، كُلَّ سَبِيل صَالِحٍ.
Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
إِذَا دَخَلَتِ الْحِكْمَةُ قَلْبَكَ، وَلَذَّتِ الْمَعْرِفَةُ لِنَفْسِكَ،
бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
فَالْعَقْلُ يَحْفَظُكَ، وَالْفَهْمُ يَنْصُرُكَ،
розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
لإِنْقَاذِكَ مِنْ طَرِيقِ الشِّرِّيرِ، وَمِنَ الإِنْسَانِ الْمُتَكَلِّمِ بِالأَكَاذِيبِ،
щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
التَّارِكِينَ سُبُلَ الاسْتِقَامَةِ لِلسُّلُوكِ فِي مَسَالِكِ الظُّلْمَةِ،
від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
الْفَرِحِينَ بِفَعْلِ السُّوءِ، الْمُبْتَهِجِينَ بِأَكَاذِيبِ الشَّرِّ،
що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
الَّذِينَ طُرُقُهُمْ مُعْوَجَّةٌ، وَهُمْ مُلْتَوُونَ فِي سُبُلِهِمْ.
що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
لإِنْقَاذِكَ مِنَ الْمَرْأَةِ الأَجْنَبِيَّةِ، مِنَ الْغَرِيبَةِ الْمُتَمَلِّقَةِ بِكَلاَمِهَا،
щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
التَّارِكَةِ أَلِيفَ صِبَاهَا، وَالنَّاسِيَةِ عَهْدَ إِلهِهَا.
що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
لأَنَّ بَيْتَهَا يَسُوخُ إِلَى الْمَوْتِ، وَسُبُلُهَا إِلَى الأَخِيلَةِ.
вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
كُلُّ مَنْ دَخَلَ إِلَيْهَا لاَ يَؤُوبُ، وَلاَ يَبْلُغُونَ سُبُلَ الْحَيَاةِ.
ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
حَتَّى تَسْلُكَ فِي طَرِيقِ الصَّالِحِينَ وَتَحْفَظَ سُبُلَ الصِّدِّيقِينَ.
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
لأَنَّ الْمُسْتَقِيمِينَ يَسْكُنُونَ الأَرْضَ، وَالْكَامِلِينَ يَبْقَوْنَ فِيهَا.
Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
أَمَّا الأَشْرَارُ فَيَنْقَرِضُونَ مِنَ الأَرْضِ، وَالْغَادِرُونَ يُسْتَأْصَلُونَ مِنْهَا.
а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!