Philippians 2

si qua ergo consolatio in Christo si quod solacium caritatis si qua societas spiritus si quid viscera et miserationes

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

implete gaudium meum ut idem sapiatis eandem caritatem habentes unianimes id ipsum sentientes

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

nihil per contentionem neque per inanem gloriam sed in humilitate superiores sibi invicem arbitrantes

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

non quae sua sunt singuli considerantes sed et ea quae aliorum

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

hoc enim sentite in vobis quod et in Christo Iesu

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

qui cum in forma Dei esset non rapinam arbitratus est esse se aequalem Deo

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

sed semet ipsum exinanivit formam servi accipiens in similitudinem hominum factus et habitu inventus ut homo

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

humiliavit semet ipsum factus oboediens usque ad mortem mortem autem crucis

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

propter quod et Deus illum exaltavit et donavit illi nomen super omne nomen

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

ut in nomine Iesu omne genu flectat caelestium et terrestrium et infernorum

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

et omnis lingua confiteatur quia Dominus Iesus Christus in gloria est Dei Patris

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

itaque carissimi mei sicut semper oboedistis non ut in praesentia mei tantum sed multo magis nunc in absentia mea cum metu et tremore vestram salutem operamini

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Deus est enim qui operatur in vobis et velle et perficere pro bona voluntate

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

omnia autem facite sine murmurationibus et haesitationibus

Робіть усе без нарікання та сумніву,

ut sitis sine querella et simplices filii Dei sine reprehensione in medio nationis pravae et perversae inter quos lucetis sicut luminaria in mundo

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

verbum vitae continentes ad gloriam meam in die Christi quia non in vacuum cucurri neque in vacuum laboravi

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

sed et si immolor supra sacrificium et obsequium fidei vestrae gaudeo et congratulor omnibus vobis

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

id ipsum autem et vos gaudete et congratulamini mihi

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

spero autem in Domino Iesu Timotheum cito me mittere ad vos ut et ego bono animo sim cognitis quae circa vos sunt

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

neminem enim habeo tam unianimem qui sincera affectione pro vobis sollicitus sit

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

omnes enim sua quaerunt non quae sunt Christi Iesu

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

experimentum autem eius cognoscite quoniam sicut patri filius mecum servivit in evangelium

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

hunc igitur spero me mittere mox ut videro quae circa me sunt

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

confido autem in Domino quoniam et ipse veniam ad vos cito

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

necessarium autem existimavi Epafroditum fratrem et cooperatorem et commilitonem meum vestrum autem apostolum et ministrum necessitatis meae mittere ad vos

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

quoniam quidem omnes vos desiderabat et maestus erat propterea quod audieratis illum infirmatum

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

nam et infirmatus est usque ad mortem sed Deus misertus est eius non solum autem eius verum etiam et mei ne tristitiam super tristitiam haberem

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

festinantius ergo misi illum ut viso eo iterum gaudeatis et ego sine tristitia sim

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

excipite itaque illum cum omni gaudio in Domino et eiusmodi cum honore habetote

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

quoniam propter opus Christi usque ad mortem accessit tradens animam suam ut impleret id quod ex vobis deerat erga meum obsequium

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.