Luke 7

cum autem implesset omnia verba sua in aures plebis intravit Capharnaum
А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.
centurionis autem cuiusdam servus male habens erat moriturus qui illi erat pretiosus
У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.
et cum audisset de Iesu misit ad eum seniores Iudaeorum rogans eum ut veniret et salvaret servum eius
А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.
at illi cum venissent ad Iesum rogabant eum sollicite dicentes ei quia dignus est ut hoc illi praestes
Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
diligit enim gentem nostram et synagogam ipse aedificavit nobis
Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.
Iesus autem ibat cum illis et cum iam non longe esset a domo misit ad eum centurio amicos dicens Domine noli vexari non enim dignus sum ut sub tectum meum intres
І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.
propter quod et me ipsum non sum dignum arbitratus ut venirem ad te sed dic verbo et sanabitur puer meus
Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.
nam et ego homo sum sub potestate constitutus habens sub me milites et dico huic vade et vadit et alio veni et venit et servo meo fac hoc et facit
Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.
quo audito Iesus miratus est et conversus sequentibus se turbis dixit amen dico vobis nec in Israhel tantam fidem inveni
Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
et reversi qui missi fuerant domum invenerunt servum qui languerat sanum
А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
et factum est deinceps ibat in civitatem quae vocatur Naim et ibant cum illo discipuli eius et turba copiosa
І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.
cum autem adpropinquaret portae civitatis et ecce defunctus efferebatur filius unicus matri suae et haec vidua erat et turba civitatis multa cum illa
І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.
quam cum vidisset Dominus misericordia motus super ea dixit illi noli flere
Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!
et accessit et tetigit loculum hii autem qui portabant steterunt et ait adulescens tibi dico surge
І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
et resedit qui erat mortuus et coepit loqui et dedit illum matri suae
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
accepit autem omnes timor et magnificabant Deum dicentes quia propheta magnus surrexit in nobis et quia Deus visitavit plebem suam
А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!
et exiit hic sermo in universam Iudaeam de eo et omnem circa regionem
І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.
et nuntiaverunt Iohanni discipuli eius de omnibus his
Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,
et convocavit duos de discipulis suis Iohannes et misit ad Dominum dicens tu es qui venturus es an alium expectamus
і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
cum autem venissent ad eum viri dixerunt Iohannes Baptista misit nos ad te dicens tu es qui venturus es an alium expectamus
А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
in ipsa autem hora curavit multos a languoribus et plagis et spiritibus malis et caecis multis donavit visum
А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.
et respondens dixit illis euntes nuntiate Iohanni quae vidistis et audistis quia caeci vident claudi ambulant leprosi mundantur surdi audiunt mortui resurgunt pauperes evangelizantur
І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.
et beatus est quicumque non fuerit scandalizatus in me
І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
et cum discessissent nuntii Iohannis coepit dicere de Iohanne ad turbas quid existis in desertum videre harundinem vento moveri
А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
sed quid existis videre hominem mollibus vestimentis indutum ecce qui in veste pretiosa sunt et deliciis in domibus regum sunt
Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.
sed quid existis videre prophetam utique dico vobis et plus quam prophetam
На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.
hic est de quo scriptum est ecce mitto angelum meum ante faciem tuam qui praeparabit viam tuam ante te
Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
dico enim vobis maior inter natos mulierum propheta Iohanne Baptista nemo est qui autem minor est in regno Dei maior est illo
Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.
et omnis populus audiens et publicani iustificaverunt Deum baptizati baptismo Iohannis
І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.
Pharisaei autem et legis periti consilium Dei spreverunt in semet ipsos non baptizati ab eo
А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.
cui ergo similes dicam homines generationis huius et cui similes sunt
І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?
similes sunt pueris sedentibus in foro et loquentibus ad invicem et dicentibus cantavimus vobis tibiis et non saltastis lamentavimus et non plorastis
Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
venit enim Iohannes Baptista neque manducans panem neque bibens vinum et dicitis daemonium habet
Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.
venit Filius hominis manducans et bibens et dicitis ecce homo devorator et bibens vinum amicus publicanorum et peccatorum
Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.
et iustificata est sapientia ab omnibus filiis suis
І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.
rogabat autem illum quidam de Pharisaeis ut manducaret cum illo et ingressus domum Pharisaei discubuit
А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
et ecce mulier quae erat in civitate peccatrix ut cognovit quod accubuit in domo Pharisaei adtulit alabastrum unguenti
І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,
et stans retro secus pedes eius lacrimis coepit rigare pedes eius et capillis capitis sui tergebat et osculabatur pedes eius et unguento unguebat
і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...
videns autem Pharisaeus qui vocaverat eum ait intra se dicens hic si esset propheta sciret utique quae et qualis mulier quae tangit eum quia peccatrix est
Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!
et respondens Iesus dixit ad illum Simon habeo tibi aliquid dicere at ille ait magister dic
І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.
duo debitores erant cuidam feneratori unus debebat denarios quingentos alius quinquaginta
І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
non habentibus illis unde redderent donavit utrisque quis ergo eum plus diliget
Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?
respondens Simon dixit aestimo quia is cui plus donavit at ille dixit ei recte iudicasti
Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.
et conversus ad mulierem dixit Simoni vides hanc mulierem intravi in domum tuam aquam pedibus meis non dedisti haec autem lacrimis rigavit pedes meos et capillis suis tersit
І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.
osculum mihi non dedisti haec autem ex quo intravit non cessavit osculari pedes meos
Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.
oleo caput meum non unxisti haec autem unguento unxit pedes meos
Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...
propter quod dico tibi remittentur ei peccata multa quoniam dilexit multum cui autem minus dimittitur minus diligit
Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.
dixit autem ad illam remittuntur tibi peccata
А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!
et coeperunt qui simul accumbebant dicere intra se quis est hic qui etiam peccata dimittit
А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?
dixit autem ad mulierem fides tua te salvam fecit vade in pace
А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!