Luke 6

factum est autem in sabbato secundoprimo cum transiret per sata vellebant discipuli eius spicas et manducabant confricantes manibus
І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
quidam autem Pharisaeorum dicebant illis quid facitis quod non licet in sabbatis
А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
et respondens Iesus ad eos dixit nec hoc legistis quod fecit David cum esurisset ipse et qui cum eo erant
І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
quomodo intravit in domum Dei et panes propositionis sumpsit et manducavit et dedit his qui cum ipso erant quos non licet manducare nisi tantum sacerdotibus
Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
et dicebat illis quia dominus est Filius hominis etiam sabbati
І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
factum est autem et in alio sabbato ut intraret in synagogam et doceret et erat ibi homo et manus eius dextra erat arida
І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
observabant autem scribae et Pharisaei si in sabbato curaret ut invenirent accusare illum
А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
ipse vero sciebat cogitationes eorum et ait homini qui habebat manum aridam surge et sta in medium et surgens stetit
А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
ait autem ad illos Iesus interrogo vos si licet sabbato bene facere an male animam salvam facere an perdere
Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
et circumspectis omnibus dixit homini extende manum tuam et extendit et restituta est manus eius
І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
ipsi autem repleti sunt insipientia et conloquebantur ad invicem quidnam facerent Iesu
А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
factum est autem in illis diebus exiit in montem orare et erat pernoctans in oratione Dei
І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
et cum dies factus esset vocavit discipulos suos et elegit duodecim ex ipsis quos et apostolos nominavit
А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
Simonem quem cognominavit Petrum et Andream fratrem eius Iacobum et Iohannem Philippum et Bartholomeum
Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
Mattheum et Thomam Iacobum Alphei et Simonem qui vocatur Zelotes
Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
Iudam Iacobi et Iudam Scarioth qui fuit proditor
Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
et descendens cum illis stetit in loco campestri et turba discipulorum eius et multitudo copiosa plebis ab omni Iudaea et Hierusalem et maritimae Tyri et Sidonis
Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
qui venerunt ut audirent eum et sanarentur a languoribus suis et qui vexabantur ab spiritibus inmundis curabantur
що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
et omnis turba quaerebant eum tangere quia virtus de illo exiebat et sanabat omnes
Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
et ipse elevatis oculis in discipulos suos dicebat beati pauperes quia vestrum est regnum Dei
А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
beati qui nunc esuritis quia saturabimini beati qui nunc fletis quia ridebitis
Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
beati eritis cum vos oderint homines et cum separaverint vos et exprobraverint et eiecerint nomen vestrum tamquam malum propter Filium hominis
Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
gaudete in illa die et exultate ecce enim merces vestra multa in caelo secundum haec enim faciebant prophetis patres eorum
Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
verumtamen vae vobis divitibus quia habetis consolationem vestram
Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
vae vobis qui saturati estis quia esurietis vae vobis qui ridetis nunc quia lugebitis et flebitis
Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
vae cum bene vobis dixerint omnes homines secundum haec faciebant prophetis patres eorum
Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
sed vobis dico qui auditis diligite inimicos vestros benefacite his qui vos oderunt
А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
benedicite maledicentibus vobis orate pro calumniantibus vos
Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
ei qui te percutit in maxillam praebe et alteram et ab eo qui aufert tibi vestimentum etiam tunicam noli prohibere
Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
omni autem petenti te tribue et qui aufert quae tua sunt ne repetas
І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
et prout vultis ut faciant vobis homines et vos facite illis similiter
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
et si diligitis eos qui vos diligunt quae vobis est gratia nam et peccatores diligentes se diligunt
А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
et si benefeceritis his qui vobis benefaciunt quae vobis est gratia siquidem et peccatores hoc faciunt
І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
et si mutuum dederitis his a quibus speratis recipere quae gratia est vobis nam et peccatores peccatoribus fenerantur ut recipiant aequalia
А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
verumtamen diligite inimicos vestros et benefacite et mutuum date nihil desperantes et erit merces vestra multa et eritis filii Altissimi quia ipse benignus est super ingratos et malos
Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
estote ergo misericordes sicut et Pater vester misericors est
Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
nolite iudicare et non iudicabimini nolite condemnare et non condemnabimini dimittite et dimittemini
Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
date et dabitur vobis mensuram bonam confersam et coagitatam et supereffluentem dabunt in sinum vestrum eadem quippe mensura qua mensi fueritis remetietur vobis
Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
dicebat autem illis et similitudinem numquid potest caecus caecum ducere nonne ambo in foveam cadent
Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
non est discipulus super magistrum perfectus autem omnis erit sicut magister eius
Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
quid autem vides festucam in oculo fratris tui trabem autem quae in oculo tuo est non consideras
Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
et quomodo potes dicere fratri tuo frater sine eiciam festucam de oculo tuo ipse in oculo tuo trabem non videns hypocrita eice primum trabem de oculo tuo et tunc perspicies ut educas festucam de oculo fratris tui
Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
non est enim arbor bona quae facit fructus malos neque arbor mala faciens fructum bonum
Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
unaquaeque enim arbor de fructu suo cognoscitur neque enim de spinis colligunt ficus neque de rubo vindemiant uvam
Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
bonus homo de bono thesauro cordis sui profert bonum et malus homo de malo profert malum ex abundantia enim cordis os loquitur
Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
quid autem vocatis me Domine Domine et non facitis quae dico
Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
omnis qui venit ad me et audit sermones meos et facit eos ostendam vobis cui similis est
Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
similis est homini aedificanti domum qui fodit in altum et posuit fundamenta supra petram inundatione autem facta inlisum est flumen domui illi et non potuit eam movere fundata enim erat supra petram
Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
qui autem audivit et non fecit similis est homini aedificanti domum suam supra terram sine fundamento in quam inlisus est fluvius et continuo concidit et facta est ruina domus illius magna
А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!