Psalms 147

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

alleluia laudate Dominum quoniam bonum est canticum Dei nostri quoniam decorum est pulchra laudatio

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

aedificabit Hierusalem Dominus eiectos Israhel congregabit

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

qui sanat contritos corde et alligat plagas eorum

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

qui numerat multitudinem stellarum et omnes nomine suo vocat

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

magnus Dominus noster et multus fortitudine prudentiae eius non est numerus

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

suscipiens mansuetos Dominus humilians impios usque ad terram

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

canite Domino in confessione canite Deo nostro in cithara

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

qui operit caelos nubibus et praebet terrae pluviam et oriri facit in montibus germen

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

qui dat iumentis panem suum filiis corvi clamantibus

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

non est in fortitudine equi voluntas eius neque in tibiis viri placetur ei

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

placetur Domino in his qui timent eum et expectant misericordiam eius

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

lauda Hierusalem Dominum cane Deum tuum Sion

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

quia confortavit vectes portarum tuarum benedixit filiis tuis in medio tui

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

qui posuit terminum tuum pacem adipe frumenti saturavit te

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

qui emittit eloquium suum terrae velociter curret verbum eius

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

qui dat nivem quasi lanam pruinas quasi cinerem spargit

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

proicit glaciem suam quasi buccellas ante faciem frigoris eius quis stabit

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

mittet verbum suum et solvet illa spirabit spiritu suo et fluent aquae

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

qui adnuntiat verbum suum Iacob praecepta sua et iudicia sua Israhel

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

non fecit similiter omni genti et iudicia eius non cognoscent alleluia