Psalms 88

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

Ya RAB, beni kurtaran Tanrı, Gece gündüz sana yakarıyorum.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Duam sana erişsin, Kulak ver yakarışıma.

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Çünkü sıkıntıya doydum, Canım ölüler diyarına yaklaştı.

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Ölüm çukuruna inenler arasında sayılıyorum, Tükenmiş gibiyim;

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Ölüler arasına atılmış, Artık anımsamadığın, İlginden yoksun, Mezarda yatan cesetler gibiyim.

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Beni çukurun dibine, Karanlıklara, derinliklere attın.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Öfken üzerime çöktü, Dalga dalga kızgınlığınla beni ezdin. Sela

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Yakınlarımı benden uzaklaştırdın, İğrenç kıldın beni gözlerinde. Kapalı kaldım, çıkamıyorum.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Üzüntüden gözlerimin feri sönüyor, Her gün sana yakarıyorum, ya RAB, Ellerimi sana açıyorum.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Harikalarını ölülere mi göstereceksin? Ölüler mi kalkıp seni övecek? Sela

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Sevgin mezarda, Sadakatin yıkım diyarında duyurulur mu?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Karanlıklarda harikaların, Unutulmuşluk diyarında doğruluğun bilinir mi?

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Ama ben, ya RAB, yardıma çağırıyorum seni, Sabah duam sana varıyor.

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Niçin beni reddediyorsun, ya RAB, Neden yüzünü benden gizliyorsun?

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Düşkünüm, gençliğimden beri ölümle burun burunayım, Dehşetlerinin altında tükendim.

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Şiddetli gazabın üzerimden geçti, Saçtığın dehşet beni yedi bitirdi.

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Bütün gün su gibi kuşattılar beni, Çevremi tümüyle sardılar.

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Eşi dostu benden uzaklaştırdın, Tek dostum karanlık kaldı.