Lamentations 5

5:1

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Anımsa, ya RAB, başımıza geleni, Bak da utancımızı gör.

5:2

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

Mülkümüz yabancılara geçti, Evlerimiz ellere.

5:3

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Öksüz kaldık, babasız, Annelerimiz dul kadınlara döndü.

5:4

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Suyumuzu parayla içtik, Odunumuzu parayla almak zorunda kaldık.

5:5

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

Bizi kovalayanlar ensemizde, Yorgun düştük, rahatımız yok.

5:6

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Ekmek için Mısır’a, Asur’a el açtık.

5:7

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

Atalarımız günah işledi, Ama artık onlar yok; Suçlarının cezasını biz yüklendik.

5:8

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Köleler üstümüzde saltanat sürüyor, Bizi ellerinden kurtaracak kimse yok.

5:9

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Çöldeki kılıçlı haydutlar yüzünden Ekmeğimizi canımız pahasına kazanıyoruz.

5:10

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

Kıtlığın yakıcı sıcağından Derimiz fırın gibi kızardı.

5:11

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Siyon’da kadınların, Yahuda kentlerinde erden kızların ırzına geçtiler.

5:12

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

Önderler ellerinden asıldı, Yaşlılar saygı görmedi.

5:13

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

Değirmen taşını gençler çevirdi, Çocuklar odun yükü altında tökezledi.

5:14

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

Yaşlılar kent kapısında oturmaz oldu, Gençler saz çalmaz oldu.

5:15

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

Yüreğimizin sevinci durdu, Oyunumuz yasa döndü.

5:16

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

Taç düştü başımızdan, Vay başımıza! Çünkü günah işledik.

5:17

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Bu yüzden yüreğimiz baygın, Bunlardan ötürü gözlerimiz karardı.

5:18

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

Viran olan Siyon Dağı’nın üstünde Çakallar geziyor!

5:19

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

[] Ama sen, sonsuza dek tahtında oturursun, ya RAB, Egemenliğin kuşaklar boyu sürer.

5:20

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

Niçin bizi hep unutuyorsun, Neden bizi uzun süre terk ediyorsun?

5:21

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Bizi kendine döndür, ya RAB, döneriz, Eski günlerimizi geri ver.

5:22

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...

Bizi büsbütün attıysan, Bize çok öfkelenmiş olmalısın.