Psalms 139

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

För sångmästaren; av David; en psalm.  HERRE, du utrannsakar mig och känner mig.

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

 Evad jag sitter eller uppstår, vet du det;  du förstår mina tankar fjärran ifrån.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

 Evad jag går eller ligger, utforskar du det,  och med alla mina vägar är du förtrogen.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

 Ty förrän ett ord är på min tunga,  se, så känner du, HERRE, det till fullo.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

 Du omsluter mig på alla sidor  och håller mig i din hand.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

 En sådan kunskap är mig alltför underbar;  den är mig för hög, jag kan icke begripa den.

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

 Vart skall jag gå för din Ande,  och vart skall jag fly för ditt ansikte?

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

 Fore jag upp till himmelen, så är du där,  och bäddade jag åt mig i dödsriket, se, så är du ock där.

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

 Toge jag morgonrodnadens vingar,  gjorde jag mig en boning ytterst i havet,

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

 så skulle också där din hand leda mig  och din högra hand fatta mig.

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

 Och om jag sade: »Mörker må betäcka mig  och ljuset bliva natt omkring mig»,

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

 så skulle själva mörkret icke vara mörkt för dig,  natten skulle lysa såsom dagen:  ja, mörkret skulle vara såsom ljuset.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

 Ty du har skapat mina njurar,  du sammanvävde mig i min moders liv.

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

 Jag tackar dig för att jag är danad så övermåttan underbart;  ja, underbara äro dina verk,  min själ vet det väl.

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

 Benen i min kropp voro icke förborgade för dig,  när jag bereddes i det fördolda,  när jag bildades i jordens djup.

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

 Dina ögon sågo mig, när jag ännu knappast var formad;  alla mina dagar blevo uppskrivna i din bok,  de voro bestämda, förrän någon av dem hade kommit.

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

 Huru outgrundliga äro icke för mig dina tankar, o Gud,  huru stor är icke deras mångfald!

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

 Skulle jag räkna dem, så vore de flera än sanden;  när jag uppvaknade, vore jag ännu hos dig.

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

 Gud, o att du ville dräpa de ogudaktiga!  Ja, måtte de blodgiriga vika bort ifrån mig,

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

 de som tala om dig med ränker i sinnet,  de som hava bragt dina städer i fördärv!

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

 Skulle jag icke hata dem som hata dig, HERRE?  Skulle jag icke känna leda vid dem som stå dig emot?

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

 Jag hatar dem med starkaste hat;  ja, mina fiender hava de blivit.

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

 Utrannsaka mig, Gud, och känn mitt hjärta;  pröva mig och känn mina tankar,

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

 och se till, om jag är stadd på en olycksväg,  och led mig på den eviga vägen.