Psalms 74

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

(O cîntare a lui Asaf.) Pentruce, Dumnezeule, ne lepezi pentru totdeauna? Pentruce Te mînii pe turma păşunii Tale?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Adu-Ţi aminte de poporul Tău, pe care l-ai cîştigat odinioară, pe care l-ai răscumpărat ca seminţie a moştenirii Tale! Adu-Ţi aminte de muntele Sionului, unde Îţi aveai locuinţa;

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

îndreaptă-Ţi paşii spre aceste locuri pustiite fără curmare! Vrăjmaşul a pustiit totul în locaşul Tău cel sfînt.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Protivnicii Tăi au mugit în mijlocul Templului Tău; şi-au pus semnele lor drept semne.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Parcă erau nişte oameni, cari ridică toporul într'o pădure deasă:

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

în curînd au sfărîmat toate podoabele săpate, cu lovituri de securi şi ciocane.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Au pus foc sfîntului Tău locaş; au dărîmat şi au pîngărit locuinţa Numelui Tău.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Ei ziceau în inima lor: ,,Să -i prăpădim pe toţi!`` Au ars toate locurile sfinte din ţară.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Semnele noastre nu le mai vedem; nu mai este niciun prooroc, şi nu mai este nimeni printre noi, care să ştie pînă cînd...

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Pînă cînd, Dumnezeule, va batjocori asupritorul, şi va nesocoti vrăjmaşul fără curmare Numele Tău?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Pentruce Îţi tragi înapoi mîna şi dreapta Ta? Scoate -o din sîn şi nimiceşte -i!

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Totuş, Dumnezeu este Împăratul meu, care din vremuri străvechi dă izbăviri în mijlocul acestei ţări.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Tu ai despărţit marea cu puterea Ta, ai sfărîmat capetele balaurilor din ape;

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

ai zdrobit capul Leviatanului, l-ai dat să -l mănince fiarele din pustie.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Ai făcut să ţîşnească izvoare în pîraie, ai uscat rîuri, cari nu seacă.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

A Ta este ziua, a Ta este şi noaptea; Tu ai aşezat lumina şi soarele.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Tu ai statornicit toate hotarele pămîntului, Tu ai rînduit vara şi iarna.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Adu-Ţi aminte, Doamne, că vrăjmaşul Te batjocoreşte, şi un popor nechibzuit huleşte Numele Tău!

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Nu lăsa pradă fiarelor sufletul turturelei Tale, şi nu uita pe vecie viaţa nenorociţilor Tăi!

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Ai în vedere legămîntul! Căci locurile dosnice din ţară sînt pline de bîrloage de tîlhari.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Să nu se întoarcă ruşinat cel apăsat, ci nenorocitul şi săracul să laude Numele Tău!

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Scoală-te, Dumnezeule, apără-Ţi pricina! Adu-Ţi aminte de ocările, pe cari Ţi le aruncă în fiecare zi cel fără minte!

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Nu uita strigătele protivnicilor Tăi, zarva care creşte necurmat a celor ce se ridică împotriva Ta!