Psalms 74

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Pieśń wyuczająca, podana Asafowi. Przeczżeś nas, o Boże! do końca odrzucił? Przeczże się rozpaliła zapalczywość twoja przeciwko owcom pastwiska twego?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Wspomnij na zgromadzenie twoje, któreś sobie zdawna nabył i odkupił, na pręt dziedzictwa twego, na tę górę Syon, na której mieszkasz.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Pospieszże się na srogie popustoszenie; a jako wszystko poburzył nieprzyjaciel w świątnicy!

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Ryczeli nieprzyjaciele twoi w pośrodku zgromadzenia twego, a na znak tego zostawili wiele chorągwi swoich.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Za rycerza miano tego, który się z wysoka z siekierą zanosił, rąbiąc drzewo wiązania jego.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

A teraz już i rzezania jego na porząd siekierami i młotami tłuką.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Założyli ogień w świątnicy twojej, a obaliwszy na ziemię, splugawili przybytek imienia twego.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Mówili w sercu swojem: Zburzmy je pospołu; popalili wszystkie przybytki Boże w ziemi.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Znaków naszych nie widzimy:już niemasz proroka, i niemasz między nami, któryby wiedział, póki to ma trwać.

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Dokądże, o Boże! przeciwnik będzie urągać? izali nieprzyjaciel będzie bluźnił imię twoje aż na wieki?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Przeczże zstrzymujesz rękę twoję; a prawicy swej z zanadrza swego cale nie dobędziesz?

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Wszakeś ty, Boże! zdawna królem moim; ty sprawujesz hojne zbawienie w pośród ziemi.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Tyś mocą twoją rozdzielił morze, a potarłeś głowy wielorybów w wodach.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Tyś skruszył głowę Lewiatana, dałeś go za pokarm ludowi na puszczy.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Tyś przerwał źródła i potoki; tyś osuszył rzeki bystre.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Twójci jest dzień, twoja też i noc; tyś uczynił światło i słońce.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Tyś założył wszystkie granice ziemi; lato i zimę tyś sprawił.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Wspomnijże na to, że nieprzyjaciel zelżył Pana, a lud szalony jako urąga imieniowi twemu.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Nie podawajże tej kupie duszy synogarlicy twojej; na stadko ubogich twoich nie zapominaj na wieki.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Obejrzyj się na przymierze twoje; albowiem i najciemniejsze kąty ziemi pełne jaskiń drapiestwa.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Niechajże nędznik nie odchodzi z hańbą; ubogi i żebrak niechaj chwali imię twoje.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Powstańże, o Boże! ujmij się o sprawę twoję; wspomnij na pohańbienie twoje, które się dzieje od szalonych na każdy dzień.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Nie zapominajże wykrzykania nieprzyjaciół twoich, i huku tych, co przeciwko tobie powstawają, który się ustawicznie sili.