Mark 15

А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

Og straks om morgenen holdt ypperstepresten samråd med de eldste og de skriftlærde, hele rådet, og de bandt Jesus, og førte ham bort og overgav ham til Pilatus.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

Og Pilatus spurte ham: Er du jødenes konge? Han svarte ham og sa: Du sier det.

А первосвященики міцно Його винуватили.

Og yppersteprestene førte mange klagemål imot ham.

Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

Da spurte Pilatus ham atter: Svarer du ikke et ord? Se hvor svære klagemål de fører mot dig!

А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

Men Jesus svarte ikke mere, så Pilatus undret sig.

На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

Men på høitiden pleide han å gi dem en fange fri, hvem de bad om.

Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

Nu var det en som hette Barabbas; han var kastet i fengsel sammen med nogen oprørere som hadde gjort et mord under oprøret;

Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

og folket kom op og begynte å be Pilatus om det som han alltid pleide å gjøre.

Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

Da svarte han dem og sa: Vil I jeg skal gi eder jødenes konge fri?

Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

For han visste at det var av avind yppersteprestene hadde overgitt ham til ham.

А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

Men yppersteprestene egget folket op til å be om at han heller skulde gi dem Barabbas fri.

Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

Da svarte Pilatus atter og sa til dem: Hvad vil I da jeg skal gjøre med ham som I kaller jødenes konge?

Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!

De ropte igjen: Korsfest ham!

Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Pilatus sa til dem: Hvad ondt har han da gjort? Men de ropte enda sterkere: Korsfest ham!

Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

Da nu Pilatus vilde gjøre folket til lags, gav han dem Barabbas fri og lot Jesus hudstryke og overgav ham til å korsfestes.

Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

Og stridsmennene førte ham bort, inn i gården, det er borgen, og kalte hele vakten sammen,

І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

og de klædde ham i en purpurkappe, og flettet en tornekrone og satte på ham,

І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

og begynte å hilse ham: Vær hilset, du jødenes konge!

І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

Og de slo ham i hodet med et rør og spyttet på ham og falt på kne og hyldet ham.

І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

Og da de hadde spottet ham, tok de purpurkappen av ham og klædde ham i hans egne klær. Så førte de ham ut for å korsfeste ham.

І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

Og det møtte dem en mann som kom ute fra landet, Simon fra Kyrene, far til Aleksander og Rufus; ham tvang de til å bære hans kors.

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

Og de førte ham til stedet Golgata, det er utlagt: Hodeskallestedet,

І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

og de gav ham vin med myrra i; men han tok den ikke.

І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

Og de korsfestet ham og delte hans klær imellem sig og kastet lodd om hvad hver skulde få.

Була ж третя година, як Його розп'яли.

Det var den tredje time da de korsfestet ham.

І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

Og innskriften med klagemålet imot ham lød: Jødenes konge.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

Og sammen med ham korsfestet de to røvere, en på hans høire og en på hans venstre side;

І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

og Skriften blev opfylt, som sier: Og han blev regnet blandt ugjerningsmenn.

А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

Og de som gikk forbi, spottet ham, og rystet på hodet og sa: Tvi dig, du som bryter ned templet og bygger det op igjen på tre dager!

зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

frels dig selv og stig ned av korset!

Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

Likeså spottet også yppersteprestene ham sig imellem sammen med de skriftlærde og sa: Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse!

Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

La nu Messias, Israels konge, stige ned av korset, så vi kan se det og tro! Også de som var korsfestet sammen med ham, hånte ham.

А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

Og da den sjette time var kommet, blev det mørke over hele landet like til den niende time.

О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

Og ved den niende time ropte Jesus med høi røst: Elo'i! Elo'i! lama sabaktani? det er utlagt: Min Gud! Min Gud! hvorfor har du forlatt mig?

Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

Og da nogen av dem som stod der, hørte det, sa de: Se, han roper på Elias!

А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

Men en løp frem og fylte en svamp med eddik og stakk den på et rør og gav ham å drikke og sa: Vent, la oss se om Elias kommer for å ta ham ned!

А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

Men Jesus ropte med høi røst og utåndet.

І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

Og forhenget i templet revnet i to stykker fra øverst til nederst.

А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

Men da høvedsmannen, som stod like imot ham, så at han utåndet med et sådant rop, sa han: Sannelig, denne mann var Guds Sønn!

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

Men der var også nogen kvinner som så på i frastand; blandt dem var også Maria Magdalena og Maria, mor til Jakob den yngre og Joses, og Salome,

що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

som hadde fulgt ham og tjent ham da han var i Galilea, og mange andre kvinner som hadde draget op med ham til Jerusalem.

А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

Og da det alt var blitt aften - det var beredelses-dagen, det er dagen før sabbaten -

прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

kom Josef av Arimatea, en høit aktet rådsherre, som også ventet på Guds rike, og han vågde sig til å gå inn til Pilatus og be om Jesu legeme.

А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

Men Pilatus undret sig om han alt skulde være død,

І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

og han kalte høvedsmannen for sig og spurte ham om det var lenge siden han døde; og da han hadde fått det å vite av høvedsmannen, gav han liket til Josef.

А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

Og Josef kjøpte fint linklæde og tok ham ned og svøpte ham i linklædet og la ham i en grav som var uthugget i klippen, og veltet en sten for døren til graven.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

Men Maria Magdalena og Maria, mor til Joses, så hvor han blev lagt.