Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Og han sa en lignelse til dem om at de alltid skulde bede og ikke bli trette.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

Der var en dommer i en by, som ikke fryktet Gud og ikke undså sig for noget menneske.

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Og det var en enke der i byen, og hun kom til ham og sa: Hjelp mig til å få rett over min motstander!

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Og lenge vilde han ikke; men til sist sa han ved sig selv: Om jeg enn ikke frykter Gud og ikke undser mig for noget menneske,

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

vil jeg dog hjelpe denne enke til å få rett fordi hun gjør mig uleilighet, så hun ikke til slutt skal komme og legge hånd på mig.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Og Herren sa: Hør hvad den urettferdige dommer sier!

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Men skulde da ikke Gud hjelpe sine utvalgte til deres rett, dem som roper til ham dag og natt, og er han sen når det gjelder dem?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Jeg sier eder at han skal skynde sig å hjelpe dem til deres rett. Men når Menneskesønnen kommer, mon han da vil finne troen på jorden?

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Han sa også denne lignelse til nogen som stolte på sig selv at de var rettferdige, og foraktet de andre:

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

To menn gikk op til templet for å bede; den ene var en fariseer og den andre en tolder.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Fariseeren stod for sig selv og bad således: Gud! jeg takker dig fordi jeg ikke er som andre mennesker: røvere, urettferdige, horkarler, eller og som denne tolder.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Jeg faster to ganger om uken, jeg gir tiende av all min inntekt.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Og tolderen stod langt borte og vilde ikke engang løfte sine øine mot himmelen, men slo sig for sitt bryst og sa: Gud! vær mig synder nådig!

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Jeg sier eder: Denne gikk rettferdiggjort ned til sitt hus fremfor den andre; for hver den sig selv ophøier, skal fornedres, og den sig selv fornedrer, skal ophøies.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

De bar også sine små barn til ham, forat han skulde røre ved dem; men da disiplene så det, truet de dem.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Men Jesus kalte dem til sig og sa: La de små barn komme til mig, og hindre dem ikke! for Guds rike hører sådanne til.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Sannelig sier jeg eder: Den som ikke tar imot Guds rike som et lite barn, han skal ingenlunde komme inn i det.

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

Og en rådsherre spurte ham: Gode mester! hvad skal jeg gjøre for å arve evig liv?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Jesus sa til ham: Hvorfor kaller du mig god? Ingen er god uten én, det er Gud.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Budene kjenner du: Du skal ikke drive hor, du skal ikke slå ihjel, du skal ikke stjele, du skal ikke si falskt vidnesbyrd, hedre din far og din mor.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Men han sa: Alt dette har jeg holdt fra min ungdom av.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Da Jesus hørte det, sa han til ham: Ett fattes dig ennu: selg alt det du har, og del det ut til fattige, så skal du få en skatt i himmelen; kom så og følg mig!

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Men da han hørte det, blev han meget bedrøvet; for han var meget rik.

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Og da Jesus så det, sa han: Hvor vanskelig det er for de rike å komme inn i Guds rike!

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

For det er lettere for en kamel å gå gjennem et nåleøie enn for en rik å gå inn i Guds rike.

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Da sa de som hørte det: Hvem kan da bli frelst?

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Men han sa: Det som er umulig for mennesker, er mulig for Gud.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Og Peter sa: Se, vi har forlatt alt vårt og fulgt dig.

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Da sa han til dem: Sannelig sier jeg eder: Det er ingen som har forlatt hus eller hustru eller brødre eller foreldre eller barn for Guds rikes skyld

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

uten at han skal få mangefold igjen her i tiden, og i den kommende verden evig liv.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Men han tok de tolv til sig og sa til dem: Se, vi går op til Jerusalem, og alt det som er skrevet av profetene om Menneskesønnen, skal fullbyrdes.

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

For han skal overgis til hedningene og bli spottet og hånet og spyttet på,

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

og de skal hudstryke ham og slå ham ihjel, og på den tredje dag skal han opstå.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Og de forstod ikke noget av dette, og dette ord var skjult for dem, og de skjønte ikke det han sa.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Og det skjedde da han kom nær til Jeriko, at en blind mann satt ved veien og tigget.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

Da han hørte folk gå forbi, spurte han hvad dette var.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

De fortalte ham da at Jesus fra Nasaret gikk forbi.

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Og han ropte: Jesus, du Davids sønn! miskunn dig over mig!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Og de som gikk foran, truet ham at han skulde tie. Men han ropte enda meget mere: Du Davids sønn! miskunn dig over mig!

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Da stod Jesus stille, og bød at han skulde føres til ham; og da han kom frem, spurte han ham:

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Hvad vil du jeg skal gjøre for dig? Han sa: Herre! at jeg må bli seende!

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Og Jesus sa til ham: Bli seende! din tro har frelst dig.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

Og straks fikk han sitt syn igjen, og fulgte ham og lovet Gud; og alt folket som så det, priste Gud.