Mark 15

А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

Ary niaraka tamin'izay raha vao maraina ny andro, ny lohan'ny mpisorona sy ny loholona sy ny mpanora-dalàna mbamin'ny Synedriona rehetra dia niara-nisaina ary namatotra an'i Jesosy ka nitondra Azy, dia nanolotra Azy teo amin'i Pilato.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

Ary Pilato nanontany Azy hoe: Hianao va no Mpanjakan'ny Jiosy? Ary Izy namaly ka nanao taminy hoe: Voalazanao.

А первосвященики міцно Його винуватили.

Ary ny lohan'ny mpisorona niampanga Azy zavatra maro.

Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

Ary Pilato dia nanontany Azy indray hoe: Tsy mety mamaly akory va Hianao? He! izao hamaroan'ny zavatra iampangany Anao izao!

А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

Fa Jesosy tsy namaly intsony, na dia indraim-bava akory aza, ka dia gaga Pilato.

На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

Ary isaky ny avy ny andro firavoravoana dia fanaony ny mandefa mpifatotra iray izay angatahin'ny vahoaka.

Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

Ary nisy anankiray ilay atao hoe Barabasy, nifatotra tao mbamin'ny mpikomy sasany, izay efa nahafaty olona tamin'ny fikomiana.

Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

Ary ny vahoaka niakatra ka nangataka azy hanao araka izay fanaony aminy.

Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

Fa Pilato namaly azy ka nanao hoe: Tianareo va mba ny Mpanjakan'ny Jiosy no halefako ho anareo?

Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

Fa fantany fa fialonana no nanoloran'ny lohan'ny mpisorona Azy.

А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

Fa ny lohan'ny mpisorona nanome fo ny vahoaka, fa aleo Barabasy no halefan'i Pilato ho azy.

Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

Ary Pilato namaly ka nanao taminy indray hoe: Ka inona ary no hataoko amin'ilay ataonareo hoe: Mpanjakan'ny Jiosy?

Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!

Ary ny vahoaka niantso indray hoe: Homboy amin'ny hazo fijaliana Izy!

Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

Ary hoy Pilato taminy: Fa inona moa no ratsy nataony? Nefa vao mainka niantsoantso izy ka nanao hoe: Homboy amin'ny hazo fijaliana Izy!

Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

Ary Pilato ta-hahazo sitraka tamin'ny vahoaka, ka dia nandefa an'i Barabasy ho azy; fa Jesosy nasainy nokapohina, dia natolony azy mba hohomboana amin'ny hazo fijaliana.

Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

Ary ny miaramila nitondra an'i Jesosy ho eo an-kianja, dia ao anati-rova, sady nanangona ny miaramila namany rehetra.

І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

Ary dia nampitafy Azy lamba volomparasy izy, sady nandrandrana satroka tsilo, ka nasatrony ny lohany.

І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

Ary dia niarahaba Azy hoe izy: Arahaba, ry Mpanjakan'ny Jiosy!

І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

Ary dia nikapoka ny lohany tamin'ny volotara izy sady nandrora Azy, dia nandohalika sy niankohoka teo anatrehany.

І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

Ary rehefa nanao Azy ho fihomehezana izy, dia nanala ilay lamba volomparasy teny aminy, ka nampitafiny Azy indray ny fitafiany; ary dia nentiny hohomboany amin'ny hazo fijaliana Izy.

І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

Ary Simona Kyreniana (rain'i Aleksandro sy Rofosy) izay nandalo avy tany an-tsaha, no notereny hitondra ny hazo fijalian'i Jesosy.

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

Ary Jesosy dia nentiny teo amin'ny tany Golgota, izany hoe, raha adika, Fitoeran-karan-doha.

І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

Dia notolorany divay miharo miora Izy; nefa tsy nety nisotro Izy.

І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

Ary rehefa voahombony tamin'ny hazo fijaliana Izy, dia nanaovany loka no fizara ny fitafiany, hahitany izay ho azony avy.

Була ж третя година, як Його розп'яли.

Ary tamin'ny ora fahatelo no nanomboany tamin'ny hazo fijaliana.

І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

Ary ny soratra milaza ny nanamelohana Azy dia voasoratra teo amboniny hoe: MPANJAKAN'NY JIOSY.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

Ary nisy jiolahy roa nohomboany tamin'ny hazo fijaliana koa, ny anankiray teo amin'ny ankavanany, ary ny anankiray teo amin'ny ankaviany.

І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.