Psalms 88

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

Canto. Salmo dei figliuoli di Kore. Per il Capo de’ musici. Da cantarsi mestamente. Cantico di Heman, l’Ezrahita. O Eterno, Dio della mia salvezza, io grido giorno e notte nel tuo cospetto.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Venga la mia preghiera dinanzi a te, inclina il tuo orecchio al mio grido;

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

poiché l’anima mia è sazia di mali, e la mia vita è giunta presso al soggiorno dei morti.

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Io son contato fra quelli che scendon nella fossa; son come un uomo che non ha più forza.

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Prostrato sto fra i morti, come gli uccisi che giaccion nella tomba, de’ quali tu non ti ricordi più, e che son fuor della portata della tua mano.

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Tu m’hai posto nella fossa più profonda, in luoghi tenebrosi, negli abissi.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

L’ira tua pesa su me, e tu m’hai abbattuto con tutti i tuoi flutti. Sela.

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Tu hai allontanato da me i miei conoscenti, m’hai reso un’abominazione per loro. Io son rinchiuso e non posso uscire.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

L’occhio mio si consuma per l’afflizione; io t’invoco ogni giorno, o Eterno, stendo verso te le mie mani.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Opererai tu qualche miracolo per i morti? I trapassati risorgeranno essi a celebrarti? Sela.

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

La tua benignità sarà ella narrata nel sepolcro, o la tua fedeltà nel luogo della distruzione?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Le tue maraviglie saranno esse note nelle tenebre, e la tua giustizia nella terra dell’oblìo?

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Ma, quant’è a me, o Eterno, io grido a te, e la mattina la mia preghiera ti viene incontro.

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Perché, o Eterno, rigetti tu l’anima mia? Perché nascondi il tuo volto da me?

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Io sono afflitto, e morente fin da giovane; io porto il peso dei tuoi terrori e sono smarrito.

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

I tuoi furori mi son passati addosso; i tuoi terrori m’annientano,

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

mi circondano come acque ogni giorno, mi attornian tutti assieme.

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Hai allontanato da me amici e compagni; i miei conoscenti sono le tenebre.