Job 16

А Йов відповів та й сказав:

Allora Giobbe rispose e disse:

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

"Di cose come codeste, ne ho udite tante! Siete tutti dei consolatori molesti!

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

Non ci sarà egli una fine alle parole vane? Che cosa ti provoca a rispondere?

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

Anch’io potrei parlare come voi, se voi foste al posto mio; potrei mettere assieme delle parole contro a voi e su di voi scrollare il capo;

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

potrei farvi coraggio con la bocca; e il conforto delle mie labbra vi calmerebbe.

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

Se parlo, il mio dolore non ne sarà lenito; e se cesso di parlare, che sollievo ne avrò?

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

Ora, purtroppo, Dio m’ha ridotto senza forze, ha desolato tutta la mia casa;

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

m’ha coperto di grinze e questo testimonia contro a me, la mia magrezza si leva ad accusarmi in faccia.

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

La sua ira mi lacera, mi perseguita, digrigna i denti contro di me. Il mio nemico aguzza gli occhi su di me.

Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

Apron larga contro a me la bocca, mi percuoton per obbrobrio le guance, si metton tutt’insieme a darmi addosso.

Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

Iddio mi dà in balìa degli empi, mi getta in mano dei malvagi.

Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

Vivevo in pace, ed egli m’ha scosso con violenza, m’ha preso per la nuca, m’ha frantumato, m’ha posto per suo bersaglio.

Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

I suoi arcieri mi circondano, egli mi trafigge i reni senza pietà, sparge a terra il mio fiele.

Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

Apre sopra di me breccia su breccia, mi corre addosso come un guerriero.

Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

Mi son cucito un cilicio sulla pelle, ho prostrato la mia fronte nella polvere.

Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

Il mio viso è rosso di pianto, e sulle mie palpebre si stende l’ombra di morte.

хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

Eppure, le mie mani non commisero mai violenza, e la mia preghiera fu sempre pura.

Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

O terra, non coprire il mio sangue, e non vi sia luogo ove si fermi il mio grido!

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

Già fin d’ora, ecco, il mio Testimonio è in cielo, il mio Garante è nei luoghi altissimi.

Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

Gli amici mi deridono, ma a Dio si volgon piangenti gli occhi miei;

і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

sostenga egli le ragioni dell’uomo presso Dio, le ragioni del figliuol d’uomo contro i suoi compagni!

бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...

Poiché, pochi anni ancora, e me ne andrò per una via senza ritorno.