Psalms 49

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

Az éneklőmesternek, a Kóráh fiainak zsoltára.

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

Halljátok meg ezt mind ti népek, figyeljetek mind ti, e világ lakói!

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Akár közemberek fiai, akár főemberek fiai, együtt a gazdag és szegény.

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

Az én szájam bölcsességet beszél, szívemnek elmélkedése tudomány.

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Példabeszédre hajtom fülemet, hárfaszóval nyitom meg mesémet.

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

Miért féljek a gonoszság napjain, mikor nyomorgatóim bűne vesz körül,

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

A kik gazdagságukban bíznak, és nagy vagyonukkal dicsekesznek?

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

Senki sem válthatja meg atyjafiát, nem adhat érte váltságdíjat Istennek.

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

Minthogy lelköknek váltsága drága, abba kell hagynia örökre;

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

Még ha örökké élne is és nem látná meg a sírgödört.

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

De meglátja! A bölcsek is meghalnak; együtt vész el bolond és ostoba, és gazdagságukat másoknak hagyják.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Gondolatjok *ez:* az ő házok örökkévaló, lakóhelyeik nemzedékről- nemzedékre *szállnak,* nevöket hangoztatják a földön.

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Pedig az ember, még ha tisztességben van, sem marad meg; hasonlít a barmokhoz, a melyeket levágnak.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

Ez az ő sorsuk bolondság nékik; de azért gyönyörködnek szavokban az ő követőik. Szela.

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Mint juhok, a Seolra vettetnek, a halál legelteti őket, és az igazak uralkodnak rajtok reggel; alakjokat elemészti a Seol, távol az ő lakásuktól.

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Csak Isten válthatja ki lelkemet a Seol kezéből, mikor *az* megragad engem. Szela.

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

Ne félj, ha valaki meggazdagszik, ha megöregbül házának dicsősége;

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Mert semmit sem vihet el magával, ha meghal; dicsősége nem száll le utána.

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

Ha életében áldottnak vallja is magát, s ha dicsérnek is téged, hogy jól tettél magaddal:

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

*Mégis* az ő atyáinak nemzetségéhez jut, a kik soha sem látnak világosságot. * (Psalms 49:21) Az ember, még ha tisztességben van is, de nincs okossága: hasonlít a barmokhoz, a melyeket levágnak. *