Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

וגם משל דבר אליהם להתפלל תמיד ולא להתרפות׃

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

ויאמר שופט היה בעיר אחת אשר לא ירא את האלהים ולא נשא פנים לאדם׃

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

ואלמנה היתה בעיר ההיא ותבא אליו לאמר דינה את דיני ממריבי׃

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

וימאן מיום אל יום ואחרי כן אמר בנפשו גם כי את האלהים אינני ירא ולאדם לא אשא פנים׃

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

אעשה את דין האלמנה הזאת על הוגיעה אתי פן תבוא תמיד ותדכאני במלים׃

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

ויאמר האדון שמעו את אשר אמר דין העולה׃

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

והאלהים הלא הוא יעשה דין בחיריו הקראים אליו יומם ולילה גם כי יתמהמה להושיעם׃

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

אני אמר לכם כי יעשה את דינם במהרה אך בן האדם בבאו הימצא אמונה בארץ׃

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

ויוסף וישא משלו אל אנשים בטחים בנפשם כי צדיקים המה ואחרים נבזים בעיניהם ויאמר׃

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

שני אנשים עלו אל המקדש להתפלל האחד פרוש והאחד מוכס׃

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

ויתיצב הפרוש לבדו ויתפלל לאמר אלהים אודך כי אינני כאשר האדם הגזלים והעשקים והנאפים או גם כמכס הזה׃

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

אני צם פעמים בשבוע אני מעשר את כל קניני׃

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

והמוכס היה עמד מרחוק ולא אבה אף לשאת את עיניו לשמים כי אם תופף על לבו לאמר אלהים סלח לי החוטא׃

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

אני אמר לכם כי ירד זה לביתו נצדק מזה כי כל המרים את נפשו ישפל ואשר ישפילה ירומם׃

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

ויביאו אליו גם את הילדים למען יגע בהם ויראו התלמידים ויגערו בם׃

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

ויקרא אתם ישוע אליו ויאמר הניחו לילדים לבוא אלי ואל תמנעום כי לאלה מלכות האלהים׃

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

אמן אמר אני לכם כל אשר לא יקבל את מלכות האלהים כילד הוא לא יבא בה׃

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

וישאלהו קצין אחד לאמר רבי הטוב מה לי לעשות ואירש חיי עולמים׃

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

ויאמר אליו ישוע מדוע קראת לי טוב אין טוב בלתי אחד האלהים׃

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

את המצות אתה יודע לא תנאף לא תרצח לא תגנב לא תענה עד שקר כבד את אביך ואת אמך׃

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

ויאמר את כל אלה שמרתי מנעורי׃

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

וישמע ישוע ויאמר עוד אחת חסרת מכר את כל אשר לך וחלק לעניים ויהי לך אוצר בשמים ובוא ולך אחרי׃

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

ויהי כשמעו את זאת ויעצב מאד כי עשר גדול היה לו׃

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

וירא ישוע כי נעצב ויאמר כמה יקשה לבעלי נכסים לבוא אל מלכות האלהים׃

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

כי נקל לגמל עבר בתוך נקב המחט מבוא עשיר אל מלכות האלהים׃

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

ויאמרו השמעים ומי יוכל להושע׃

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

ויאמר מה שיפלא מבני אדם לא יפלא מאלהים׃

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

ויאמר פטרוס הן אנחנו עזבנו את הכל ונלך אחריך׃

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

ויאמר אליהם אמן אמר אני לכם אין איש אשר עזב את ביתו או את אבותיו או את אחיו או את אשתו או את בניו למען מלכות האלהים׃

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

ולא יקח תחתיהם כפלים הרבה בעולם הזה ובעולם הבא חיי עולמים׃

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

ויקח אליו את שנים העשר ויאמר להם הננו עלים ירושלימה וימלא כל הכתוב בידי הנביאים על בן האדם׃

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

כי ימסר לגוים ויהתלו בו ויתעללו בו וירקו בפניו׃

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

ואחרי הכותם אתו בשוטים ימיתוהו וביום השלישי קום יקום׃

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

והם לא הבינו מאומה ויהי הדבר הזה נעלם מהם ולא ידעו את הנאמר׃

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

ויהי בקרבו אל יריחו והנה איש עור ישב על הדרך והוא משאל׃

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

וישמע את קול העם העבר וידרש לדעת מה זאת׃

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

ויגידו לו כי ישוע הנצרי עובר׃

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

ויצעק לאמר ישוע בן דוד חנני׃

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

וההלכים בראשנה גערו בו להחשתו והוא הרבה עוד לצעק ישוע בן דוד חנני׃

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

ויעמד ישוע ויצו להביאו אליו ויהי כאשר קרב וישאלהו לאמר׃

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

מה חפצך כי אעשה לך ויאמר אדני כי אראה׃

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

ויאמר אליו ראה אמונתך הושיעה לך׃

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

ופתאם ראה וילך אחריו הלך ושבח את האלהים וכל העם בראותם זאת נתנו תודה לאלהים׃