Lamentations 5

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Seyè, gade sa ki te rive nou non! Voye je gade nou. Wè nan ki mizè nou ye!

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

Peyi nou an nan men moun lòt nasyon! Yo pran kay nou pou yo.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Nou se timoun san papa. Manman nou tankou fanm ki pèdi mari yo.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Se achte pou n' achte dlo pou nou bwè. Si nou pa gen lajan, nou pa jwenn bwa pou nou boule.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

N'ap travay di tankou bourik, tankou bèf kabwa. Nou bouke, nou pa ka pran kanpo.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Pou nou ka jwenn manje pou nou manje nou blije ap lonje men bay peyi Lejip ak peyi Lasiri.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

Zansèt nou yo fè peche. Yo pa la ankò! Se nou menm k'ap peye pou sa yo te fè.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Moun k'ap gouvènen nou yo se esklav yo ye. Pesonn pa ka delivre nou anba men yo.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Se gwo danje lè nou soti al dèyè manje. Ansasen toupatou nan peyi a.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

Grangou ban nou lafyèb. Kò nou cho kou dife.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Yo fè kadejak sou madanm nou sou mòn Siyon an. Nan tout ti bouk peyi Jida yo yo kenbe pitit fi nou yo.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

Yo pran chèf nou yo, yo pann yo. Yo derespekte granmoun nou yo.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

Yo fòse jenn gason nou yo rale moulen. Ti gason nou yo ap titibe anba gwo chay bwa.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

Granmoun yo pa chita nan pòtay lavil la ankò. Jennmoun nou yo pa chante ankò.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

Pa gen kè kontan lakay nou. Nou pa danse ankò! Lapenn plen kè nou!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

Tou sa ki te konn ban nou kè kontan disparèt. Nou te peche, malè tonbe sou nou.

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Nou malad nan fon kè nou, nou pa ka wè tèlman n'ap kriye,

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

paske mòn Siyon an tounen savann. Se bèt nan bwa ase ki rete la.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

Men ou menm, Seyè, ou wa pou tou tan. W'ap gouvènen jouk sa kaba.

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

Poukisa ou lage nou pou tout tan sa a? Gen lè ou p'ap janm chonje nou ankò!

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Seyè, fè nou tounen vin jwenn ou non! Fè nou tounen vin jwenn ou! Fè nou viv jan nou te konn viv nan tan lontan an non!

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...

Eske ou voye nou jete pou tout bon? Pou di ou p'ap janm sispann fache sou nou?