Luke 18

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Er sagte ihnen aber auch ein Gleichnis dafür, daß sie allezeit beten und nicht ermatten sollten,

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

und sprach: Es war ein gewisser Richter in einer Stadt, der Gott nicht fürchtete und vor keinem Menschen sich scheute.

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Es war aber eine Witwe in jener Stadt; und sie kam zu ihm und sprach: Schaffe mir Recht von meinem Widersacher.

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

Und eine Zeitlang wollte er nicht; danach aber sprach er bei sich selbst: Wenn ich auch Gott nicht fürchte und vor keinem Menschen mich scheue,

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

so will ich doch, weil diese Witwe mir Mühe macht, ihr Recht verschaffen, auf daß sie nicht unaufhörlich komme und mich quäle.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Der Herr aber sprach: Höret, was der ungerechte Richter sagt.

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Gott aber, sollte er das Recht seiner Auserwählten nicht ausführen, die Tag und Nacht zu ihm schreien, und ist er in Bezug auf sie langmütig?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Ich sage euch, daß er ihr Recht schnell ausführen wird. Doch wird wohl der Sohn des Menschen, wenn er kommt, den Glauben finden auf der Erde?

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Er sprach aber auch zu etlichen, die auf sich selbst vertrauten, daß sie gerecht seien, und die übrigen für nichts achteten, dieses Gleichnis:

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Zwei Menschen gingen hinauf in den Tempel, um zu beten, der eine ein Pharisäer und der andere ein Zöllner.

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

Der Pharisäer stand und betete bei sich selbst also: O Gott, ich danke dir, daß ich nicht bin wie die übrigen der Menschen, Räuber, Ungerechte, Ehebrecher, oder auch wie dieser Zöllner.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Ich faste zweimal in der Woche, ich verzehnte alles, was ich erwerbe.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Und der Zöllner, von ferne stehend, wollte sogar die Augen nicht aufheben gen Himmel, sondern schlug an seine Brust und sprach: O Gott, sei mir, dem Sünder, gnädig!

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

Ich sage euch: Dieser ging gerechtfertigt hinab in sein Haus vor jenem; denn jeder, der sich selbst erhöht, wird erniedrigt werden; wer aber sich selbst erniedrigt, wird erhöht werden.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Sie brachten aber auch die Kindlein zu ihm, auf daß er sie anrühre. Als aber die Jünger es sahen, verwiesen sie es ihnen.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Jesus aber rief sie herzu und sprach: Lasset die Kindlein zu mir kommen und wehret ihnen nicht, denn solcher ist das Reich Gottes.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Wahrlich, ich sage euch: Wer irgend das Reich Gottes nicht aufnehmen wird wie ein Kindlein, wird nicht in dasselbe eingehen.

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

Und es fragte ihn ein gewisser Oberster und sprach: Guter Lehrer, was muß ich getan haben, um ewiges Leben zu ererben?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Jesus aber sprach zu ihm: Was heißest du mich gut? Niemand ist gut, als nur einer, Gott.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Die Gebote weißt du: "Du sollst nicht ehebrechen; du sollst nicht töten; du sollst nicht stehlen; du sollst nicht falsches Zeugnis geben; ehre deinen Vater und deine Mutter".

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Er aber sprach: Dies alles habe ich beobachtet von meiner Jugend an.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Als aber Jesus dies hörte, sprach er zu ihm: Noch eines fehlt dir: verkaufe alles, was du hast, und verteile es an die Armen, und du wirst einen Schatz in den Himmeln haben, und komm, folge mir nach.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Als er aber dies hörte, wurde er sehr betrübt, denn er war sehr reich.

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Als aber Jesus sah, daß er sehr betrübt wurde, sprach er: Wie schwerlich werden die, welche Güter haben, in das Reich Gottes eingehen!

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

denn es ist leichter, daß ein Kamel durch ein Nadelöhr eingehe, als daß ein Reicher in das Reich Gottes eingehe.

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Es sprachen aber die es hörten: Und wer kann dann errettet werden?

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Er aber sprach: Was bei Menschen unmöglich ist, ist möglich bei Gott.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Petrus aber sprach: Siehe, wir haben alles verlassen und sind dir nachgefolgt.

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

Er aber sprach zu ihnen: Wahrlich, ich sage euch: Es ist niemand, der Haus oder Eltern oder Brüder oder Weib oder Kinder verlassen hat um des Reiches Gottes willen,

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

der nicht Vielfältiges empfangen wird in dieser Zeit und in dem kommenden Zeitalter ewiges Leben.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Er nahm aber die Zwölfe zu sich und sprach zu ihnen: Siehe, wir gehen hinauf nach Jerusalem, und es wird alles vollendet werden, was durch die Propheten auf den Sohn des Menschen geschrieben ist;

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

denn er wird den Nationen überliefert werden und wird verspottet und geschmäht und angespieen werden;

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

und wenn sie ihn gegeißelt haben, werden sie ihn töten, und am dritten Tage wird er auferstehen.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Und sie verstanden nichts von diesen Dingen, und dieses Wort war vor ihnen verborgen, und sie begriffen das Gesagte nicht.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Es geschah aber, als er Jericho nahte, saß ein gewisser Blinder bettelnd am Wege.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

Und als er eine Volksmenge vorbeiziehen hörte, erkundigte er sich, was das wäre.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Sie verkündeten ihm aber, daß Jesus, der Nazaräer, vorübergehe.

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Und er rief und sprach: Jesu, Sohn Davids, erbarme dich meiner!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Und die Vorangehenden bedrohten ihn, daß er schweigen sollte; er aber schrie um so mehr: Sohn Davids, erbarme dich meiner!

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Jesus aber stand still und hieß ihn zu sich führen. Als er aber sich näherte, fragte er ihn

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

und sprach : Was willst du, daß ich dir tun soll? Er aber sprach: Herr, daß ich sehend werde!

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

Und Jesus sprach zu ihm: Sei sehend! dein Glaube hat dich geheilt.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.

Und alsbald ward er sehend und folgte ihm nach, indem er Gott verherrlichte. Und das ganze Volk, das es sah, gab Gott Lob.