Psalms 74

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Asaphin opetus. Jumala, miksis meitä niin ratki pois syökset? ja olet niin hirmuisesti vihainen sinun laitumes lampaille?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Muista seurakuntaas, jonkas muinen omistit ja sinulle perimiseksi lunastanut olet, Zionin vuorta, jossas asuit.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Tallaa heitä jaloillas, ja sysää heitä ijäiseen hävitykseen: vihollinen on raiskannut kaikki pyhässä.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Sinun vihollises kiljuvat sinun huoneessas, ja asettavat epäjumalansa siihen.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Kirveet näkyvät välkkyvän ylhäällä, niinkuin metsässä hakattaisiin,

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Ja hakkaavat rikki kaikki hänen kuvainsa kaunistukset, sekä keihäillä että kirveillä.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

He polttavat sinun pyhäs, ja turmelevat sinun nimes asuinsian maan päällä.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

He puhuvat sydämessänsä: raadelkaamme heitä ynnä; he polttavat kaikki Jumalan huoneet maalla.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Emme näe meidän ihmeitämme, eikä silleen prophetaa ole: ei myös ketään meidän seassamme ole, joka ymmärtää kuinka kauvan.

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Jumala, kuinka kauvan vihamies häpäisee ja vihollinen sinun nimeäs ratki niin pilkkaa?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Miksis käännät pois sinun kätes? ja oikian kätes niin ratki sinun povestas?

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Mutta Jumala on alusta minun kuninkaani, joka kaikkinaisen autuuden matkaan saattaa maan päällä.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Sinä hajoitat meren voimallas: sinä murennat lohikärmeiden päät vesissä.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Sinä murensit valaskalain päät, ja annat ne kansalle ruaksi metsän korvessa.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Sinä kuohutat lähteet ja virrat: sinä kuivaat väkevät kosket.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Päivä ja yö ovat sinun: sinä rakennat valkeuden ja auringon.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Sinä sovitit jokaisen maan rajat: sinä teet suven ja talven.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Niin muista siis, että vihollinen häpäisee Herraa, ja hullu kansa pilkkaa sinun nimeäs.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Älä siis anna pedolle mettises sielua, ja älä niin ratki unohda sinun köyhäis joukkoa.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Muista liittoa; sillä maa on joka paikassa surkiasti hävitetty, ja huoneet ovat täynnä vääryyttä.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Älä anna köyhän mennä pois häpiällä; sillä köyhät ja raadolliset kiittävät sinun nimeäs.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Nouse, Jumala, ja aja asias: muista niitä häväistyksiä, jotka sinulle joka päivä hulluilta tapahtuvat.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Älä unohda vihollistes ääntä: sinun vainollistes meteli tulee aina suuremmaksi.