Psalms 88

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.
ای خداوند، خدای من، ای نجات‌دهندهٔ من، تمام روز نزد تو دعا می‌کنم و شب هنگام به درگاهت ناله می‌کنم.
Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
دعای مرا بشنو و به نالهٔ من توجّه نما.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
مشکلات زیادی بر من هجوم آورده و جانم را به لب رسانده‌اند.
душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
تمامی قوتّم از بین رفته و مانند کسانی شده‌ام که در انتظار مرگ هستند.
Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
مانند مردگان، فراموش شده‌ام و مانند یکی از کشته شدگانی هستم که در قبر گذاشته باشند؛ کسانی‌که ایشان را فراموش کرده‌ای و از الطاف تو محرومند.
Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
مرا در ته گور و در تاریکی مطلق رها کردی.
Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
خشم تو بر من قرار گرفته و امواج غضب تو مرا احاطه کرده‌اند.
На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
آشنایانم را از من جدا کردی و مرا مورد تنفّر آنان قرار داده‌ای. آن‌چنان گرفتار شده‌ام که راه گریزی ندارم.
Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
چشمانم از غصّه تار گردیده‌اند. خداوندا، هر روز نزد تو دعا می‌کنم و دست نیاز به درگاه تو بلند می‌کنم.
стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
آیا برای مردگان معجزه می‌کنی؟ آیا مردگان برخاسته، تو را ستایش خواهند نمود؟
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
آیا در قبر گفت‌وگویی از محبّت پایدار و وفاداری تو هست؟
Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
آیا معجزات تو در آن مکان تاریک دیده می‌شود؟ و یا نیكویی تو در دیار خاموش بیان می‌گردد؟
Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
خداوندا، هر روز صبح به درگاه تو دعا می‌کنم و از پیشگاه تو یاری می‌طلبم.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
خداوندا، چرا مرا از خود می‌رانی؟ چرا روی خود را از من پنهان می‌کنی؟
Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
از زمان کودکی خود رنج کشیده و به مرگ نزدیک شده‌ام، از ترس تنبیه تو در عذاب هستم.
Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
آتش خشم تو مرا از پا انداخته است و از ترس حملات تو نابود گردیده‌ام.
Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
آنها مانند توفان هر روز مرا از هر طرف احاطه کرده‌اند.
вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
تو حتّی دوستان نزدیک مرا از من جدا کرده و تاریکی را مونس من ساخته‌ای.