Psalms 74

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Kial, ho Dio, Vi forpuŝis nin por ĉiam? Kial fumas Via kolero kontraŭ la ŝafoj de Via paŝtejo?

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Rememoru Vian komunumon, kiun Vi aĉetis en la tempo antikva, La genton de Via heredo, kiun Vi liberigis, Ĉi tiun monton Cion, sur kiu Vi loĝiĝis.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Direktu Viajn paŝojn al la eternaj ruinoj, Al ĉio, kion detruis malamiko en la sanktejo.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Krias Viaj malamikoj en Via domo, Metis tie siajn signojn.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Oni vidas, kiel ili levas la hakilojn Kontraŭ la lignajn plektaĵojn.

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

Kaj nun ĉiujn ĝiajn skulptaĵojn Ili dishakas per hakilo kaj marteloj.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Ili bruligis per fajro Vian sanktejon, Malhonore alterigis la loĝejon de Via nomo.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Ili diris en sia koro: Ni ruinigos ilin tute; Ili forbruligis ĉiujn domojn de Dio en la lando.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Niajn signojn ni ne vidis; Jam ne ekzistas profeto, Kaj neniu ĉe ni scias, kiel longe tio daŭros.

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Kiel longe, ho Dio, mokos la premanto? Ĉu eterne la malamiko insultos Vian nomon?

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Kial Vi retenas Vian brakon kaj Vian dekstran manon? Ekstermu ilin el Via basko.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Dio estas ja mia Reĝo de antikve, Li faras savon sur la tero.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Vi disŝiris per Via forto la maron, Vi rompis la kapojn de balenoj en la akvo;

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Vi disbatis la kapojn de la levjatano, Vi donis ĝin por manĝo al la bestoj de la dezerto;

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Vi elfendis fonton kaj torenton, Vi elsekigis potencajn riverojn.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Al Vi apartenas la tago, kaj al Vi apartenas la nokto; Vi aranĝis lumon kaj sunon;

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Vi difinis ĉiujn limojn de la tero; La someron kaj la vintron Vi aranĝis.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Rememoru tion, ke malamiko insultas la Eternulon Kaj popolo malsaĝa malhonoras Vian nomon.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Ne fordonu al sovaĝa besto la animon de Via turto; La anaron de Viaj mizeruloj ne forgesu por ĉiam.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Rememoru la interligon, Ĉar ĉiuj mallumaj lokoj de la tero estas plenaj de rabejoj.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

La suferanto ne reiru hontigita; Malriĉulo kaj mizerulo gloru Vian nomon.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Leviĝu, ho Dio, defendu Vian aferon; Rememoru la malhonoron, kiun malsaĝulo faras al Vi ĉiutage.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Ne forgesu la krion de Viaj malamikoj; La bruo de tiuj, kiuj leviĝis kontraŭ Vi, konstante kreskas.