Job 8

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Kaj ekparolis Bildad, la Ŝuĥano, kaj diris:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Kiel longe vi tiel parolos, Kaj la vortoj de via buŝo estos kiel forta vento?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Ĉu Dio falsas la juĝon? Ĉu la Plejpotenculo falsas la justecon?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Se viaj filoj pekis kontraŭ Li, Li forpuŝis ilin pro ilia malbonago.

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

Se vi serĉas Dion Kaj petegas la Plejpotenculon,

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Se vi estas pura kaj pia, Li maldormos super vi, Kaj restarigos la bonstaton en via virta loĝejo.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Kaj se via komenco estis malgranda, Via estonteco forte kreskos.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Ĉar demandu la antaŭajn generaciojn, Kaj primeditu tion, kion esploris iliaj patroj;

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Ĉar ni estas de hieraŭ, kaj ni nenion scias; Nia vivo sur la tero estas nur ombro.

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Ili instruos vin, diros al vi, Kaj el sia koro elirigos vortojn.

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Ĉu povas kreski kano sen malsekeco? Ĉu kreskas junko sen akvo?

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

En tia okazo ĝi velksekiĝas pli frue ol ĉiu herbo, Kiam ĝi estas ankoraŭ en sia freŝeco, Kiam ĝi ankoraŭ ne estas detranĉita.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Tiaj estas la vojoj de ĉiuj, kiuj forgesas Dion; Kaj pereas la espero de hipokritulo,

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Kies fido dehakiĝas, Kaj kies espero estas araneaĵo.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Li apogas sin al sia domo, sed ne restos staranta; Li ekkaptos ĝin, sed ne povos sin teni.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Li estis verda antaŭ la suno, Kaj super lia ĝardeno etendiĝas liaj branĉoj;

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Amase plektiĝas liaj radikoj, Inter ŝtonoj ili tenas sin forte;

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Sed kiam oni elŝiras lin el lia loko, Ĝi malkonfesas lin: Mi vin ne vidis.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Tia estas la ĝojo de lia vivo; Kaj el la tero kreskas aliaj.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Vidu, Dio ne forpuŝas virtulon Kaj ne subtenas la manon de malpiuloj.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Li plenigos ankoraŭ vian buŝon per rido Kaj viajn lipojn per ĝojkrioj.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!

Viaj malamantoj kovriĝos per honto; Sed la tendo de malpiuloj malaperos.