Genesis 21

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

En de HEERE bezocht Sara, gelijk als Hij gezegd had; en de HEERE deed aan Sara, gelijk als Hij gesproken had.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

En Sara werd bevrucht, en baarde Abraham een zoon in zijn ouderdom, ter gezetter tijd, dien hem God gezegd had.

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

En Abraham noemde den naam zijns zoons, die hem geboren was, dien hem Sara gebaard had, Izak.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

En Abraham besneed zijn zoon Izak, zijnde acht dagen oud, gelijk als hem God geboden had.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

En Abraham was honderd jaren oud, als hem Izak zijn zoon geboren werd.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

En Sara zeide: God heeft mij een lachen gemaakt; al die het hoort, zal met mij lachen.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

Voorts zeide zij: Wie zou Abraham gezegd hebben: Sara heeft zonen gezoogd? want ik heb een zoon gebaard in zijn ouderdom.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

En het kind werd groot, en werd gespeend; toen maakte Abraham een groten maaltijd op den dag, als Izak gespeend werd.

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

En Sara zag den zoon van Hagar, de Egyptische, dien zij Abraham gebaard had, spottende.

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

En zij zeide tot Abraham: Drijf deze dienstmaagd en haar zoon uit; want de zoon dezer dienstmaagd zal met mijn zoon, met Izak, niet erven.

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

En dit woord was zeer kwaad in Abrahams ogen, ter oorzake van zijn zoon.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Maar God zeide tot Abraham: Laat het niet kwaad zijn in uw ogen, over den jongen, en over uw dienstmaagd; al wat Sara tot u zal zeggen, hoor naar haar stem; want in Izak zal uw zaad genoemd worden.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Doch Ik zal ook den zoon dezer dienstmaagd tot een volk stellen, omdat hij uw zaad is.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Toen stond Abraham des morgens vroeg op, en nam brood, en een fles water, en gaf ze aan Hagar, die leggende op haar schouder; ook gaf hij haar het kind, en zond haar weg. En zij ging voort, en dwaalde in de woestijn Ber-seba.

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

Als nu het water van de fles uit was, zo wierp zij het kind onder een van de struiken.

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

En zij ging en zette zich tegenover, afgaande zo verre, als die met den boog schieten; want zij zeide: Dat ik het kind niet zie sterven; en zij zat tegenover, en hief haar stem op, en weende.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

En God hoorde de stem van den jongen; en de Engel Gods riep Hagar toe uit den hemel, en zeide tot haar: Wat is u, Hagar? Vrees niet; want God heeft naar des jongens stem gehoord, ter plaatse, waar hij is.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

Sta op, hef den jongen op, en houd hem vast met uwe hand; want Ik zal hem tot een groot volk stellen.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

En God opende haar ogen, dat zij een waterput zag; en zij ging, en vulde de fles met water, en gaf den jongen te drinken.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

En God was met den jongen; en hij werd groot, en hij woonde in de woestijn, en werd een boogschutter.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

En hij woonde in de woestijn Paran; en zijn moeder nam hem een vrouw uit Egypteland.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

Voorts geschiedde het ter zelfder tijd, dat Abimelech, mitsgaders Pichol, zijn krijgsoverste, tot Abraham sprak, zeggende: God is met u in alles, wat gij doet.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

Zo zweer mij nu hier bij God: Zo gij mij, of mijn zoon, of mijn neef liegen zult! naar de weldadigheid, die ik bij u gedaan heb, zult gij doen bij mij, en bij het land, waarin gij als vreemdeling verkeert.

І сказав Авраам: Я присягаю!

En Abraham zeide: Ik zal zweren.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

En Abraham berispte Abimelech ter oorzake van een waterput, die Abimelechs knechten met geweld genomen hadden.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

Toen zeide Abimelech: Ik heb niet geweten, wie dit stuk gedaan heeft; en ook hebt gij het mij niet aangezegd, en ik heb er ook niet van gehoord, dan heden.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

En Abraham nam schapen en runderen, en gaf die aan Abimelech; en die beiden maakten een verbond.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

Doch Abraham stelde zeven ooilammeren der kudde bijzonder.

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

Zo zeide Abimelech tot Abraham: Wat zullen hier deze zeven ooilammeren, die gij bijzonder gesteld hebt?

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

En hij zeide: Dat gij de zeven ooilammeren van mijn hand nemen zult, opdat het mij tot een getuigenis zij, dat ik dezen put gegraven heb.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Daarom noemde men die plaats Ber-seba, omdat die beiden daar gezworen hadden.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

Alzo maakten zij een verbond te Ber-seba. Daarna stond Abimelech op, en Pichol, zijn krijgsoverste, en zij keerden wederom naar het land der Filistijnen.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

En hij plantte een bos in Ber-seba, en riep aldaar den Naam des HEEREN, des eeuwigen Gods, aan.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.

En Abraham woonde als vreemdeling vele dagen in het land der Filistijnen.